Криштоф Корицький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корицький.

Криштоф Корицький (? — † 1677) — польський і український військовий діяч.

Криштоф Корицький
Помер	1677
Країна	Річ Посполита
Діяльність	військовослужбовець
Посада	посол Сейму Речі Посполитої[d], Q65952531?, Q66791371?, Хорунжий київськийd і староста нешавськийd
Військове звання	ротмістр
Рід	Q80820277?

В званні ротмістра від 1630 року на службі війська Речі Посполитої. Після поразки в битві під Корсунем Корицький разом з гуртом недобитків врятувався втечею. Згодом воював під Костянтиновом на чолі надвірного війська князя Владислава Домініка Заславського-Острозького, чисельністю 1200 кіннотників і драгунів.

Навесні 1649 року Богдан Хмельницький дає полковнику «булаву й бубни», щоб йшов у похід проти Радзивілла в Білорусь.

Бився під Зборовом і під Берестечком. Неодноразово був амбасадором у Османській імперії. В ранзі полковника брав участь у битві під Батогом де потрапив до татарського полону.

Під час Шведського потопу переметнувся на сторону шведів, отримавши від шведського короля Карла Х Густава звання генерал-майора. В 1659 році перейшов на сторону Яна II Казимира, отримавши командування над реґіментом піхоти і титул хорунжого київського. У 1660 року на чолі реґіменту німецьких піхотинців брав участь у битвах під Любаром і під Чудновом.

В 1661–1668 роках виконував функції коменданта у залогах Королівської Прусії. Під командуванням Яна III Собеського був учасником битв під Хотином (1673) і під Лисиничами (1675).

Джерела

• Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1967, Wydanie I, Tom 2
• Невідомі листи керівників Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 р.р. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]