Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кропивнянська сотня
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кропивнянська сотня — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини. Сотенний центр — містечко (на той час) Кропивна.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Сотня належить до найстаріших військово-тактичних підрозділів козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х років XVII ст. у складі Переяславського полку. За реєстром козацької старшини 1638 р., Кропивнянську сотню Переяславського полку реєстрового козацького війська Речі Посполитої очолювали отамани Іван Зборовський та сотник Михайло Каша.
З початком 1648 року сотня стала основою для формування окремого Кропивнянського полку. За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 року утворення такого полку було юридично закріплене на чолі з Филоном Джалалим і сотня протягом 1649—1658 pp. входила до Кропивнянського полку. Її склад у жовтні 1649 року — 284 козаки, тобто два підрозділи, — полкова сотня і сотня в селі Деньги, яку називали і Денізька, і Демська, бо очолював її Дем'ян [Демко] Многогрішний, майбутній лівобережний гетьман у 1668—1672 роках.
У 1658 році Кропивнянський полк ліквідований гетьманом Іваном Виговським, а Кропивнянську сотню включено до складу Іркліївського полку. Після ліквідації останнього у 1663 року Кропивнянська сотня увійшла до Переяславського полку і від 1663 до 1782 року була його військовою, судовою та адміністративною одиницею.
Після ліквідації сотні у 1782 році її територію розділено між Золотоніським, Хорольським та Городиським повітами Київського намісництва.
Remove ads
Населені пункти сотні
Населені пункти на 1750 рік: Богодухівка, село; Богушкова Слобідка, містечко; Вершина, хутір; Головатівка, хутір; Головатівщина, слобідка; Григорівка, слобідка; Деньги, село; Дубинка, село; Залізки, село; Завойківський хутір; Кривоносівка, слобідка; Кропивна, містечко; Крупське, село; Моксаківщина, слобідка; Моровщина, слобідка; Наумівка, слобідка; Панське, село; Синеоківка, село; Слобідка біля річки Згари.
Хутори: Верещаки Якова, компанійця; Демченків Івана і Мусія, значкових товаришів; Дробницького Василя, значкового товариша; Жеребецького Євстафія, компанійського сотника; Красногорського монастиря в урочищі Нетечі; Моцоки Григорія, полкового хорунжого; Петрашевича, золотоніського священика; Петрашевича Якова, кропивненського священика; Саранчі Андрія і Микити, компанійців; Федорова Семена, кропивненського священика; Черняхівського Василя на Ірклії.
Remove ads
Сотенна старшина
Сотники
|
|
Писарі
- Ольшанський Петро (1663)
- Ярмоленко Нестор (1681)
- Бакай Степан (1710—1712)
- Іван Іванович (1718—1723)
- Василь Олексійович (1722)
- Кривокінь Карпо (1725)
- Борзаківський Григорій (1726—1729)
- Федотов Федір (1729; 1736—1737)
- Петрашевич Конон (1731)
- Павлов Федір (1732)
- Кропивенський Федір (1733—1734)
- Змижнівський Іван (1734—1737; 1740—1743; 1748)
- Удодинський Федір (1744—1746)
- Гавриш Василь (1752)
- Палчевський Федір (1758)
- Гвоздевич Лук'ян (1759—1766)
- Домонтович Степан (1766—1775)
- Савенко Йосип (1776—1782)
Осавули
- Джемелинський Степан (1734—1738)
- Джулай Роман (1740)
- Шепеленко Зиновій (1741)
- Ющенко Сава (1741; 1748)
- Грихно Іван (1752)
- Яценко Сава (1759—1764)
- Шакун Овсій (1767)
- Луценко Лук'ян (1767)
- Охріменко Іван (1770—1773)
- Ілляшенко Яків (1773—1782)
Хорунжі
- Кусюра Фесько (1672—1676)
- Петриченко Прокіп (1732)
- Артюшенко Юсько (1734—1736)
- Звосколовський Андрій (1738; 1741; 1744—1748)
- Шут Нечипір (1741; 1752; 1762—1764)
- Грицай Прокіп (1767—1782)
Городові отамани
|
|
Remove ads
Опис Кропивнянської сотні
Узагальнити
Перспектива
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Кропивнянської сотні напередодні ліквідації[2]:
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads