Кропив'янка сардинська

Кропи́в'янка сардинська^[2] (Curruca sarda) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)^[3]. Мешкає в Центральному Середземномор'ї.

?Кропив'янка сардинська
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід:	Curruca
Вид:	Кропив'янка сардинська
Біноміальна назва
Curruca sarda (Temminck, 1820)
Синоніми
Sylvia sarda Temminck, 1820
Посилання
Вікісховище:	Curruca sarda
Віківиди:	Curruca sarda
EOL:	60783402
МСОП:	22735017

Опис

Довжина птаха становить 12,5 см, розмах крил 13-17,5 см, вага 8,5-12 г. Довжина крила становить 56 мм, довжина хвоста 64 мм, довжина дзьоба 12 мм^[4]. Самці мають рівномірно темно-сіре забарвлення, за винятком світлого горла. Самиці мають світліше і більш бліде забарвлення, коричневий відтінок в їх оперенні також відсутній. Райдужки червонувато-карі, навколо очей червоні кільця. Дзьоб темний, біля основи світліший, лапи червоні.

Таксономія

Балеарські кропив'янки раніше вважалися підвидом сардинської кропив'янки, однак були визнані окремим видом через різницю у вокалізації, способі життя і зовнішньому вигляді. Генетичні дослідження показали, що балеарські кропив'янки найближче споріднені з прованськими кропив'янками, а сардинські кропив'янки є споріднені з цією сестринською групою. Клада з цих трьох видів, у свою чергу, є споріднена з сестринською групою сірих і піренейських кропив'янок^[5].

Поширення і екологія

Сардинські кропив'янки гніздяться на островах Корсика, Сардинія, Монтекрісто, Пантеллерія, Джианутрі і Зембра в Середземному морі. Взимку вони мігрують на південь, до Алжиру, Тунісу і Киренаїки (північний захід Лівії). Вони живуть в невисоких чагарникових заростях гариги, переважно в заростях чисту, а також в низькорослому і середньої висоти маквісі, який формують деревоподібні еріки, сірі суничники і мастикові дерева.Також вони трапляються на пасовищах, місцями порослих чагарниками і в деградованій гаризі, а також часто заселяють місцевість, що відновлюється після пожежі. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Сардинські кропив'янки живляться павуками, дрібними комахами та їх личинками. Моногамні, гніздяться з березня по липень. Пара птахів будує глибоке, чашоподібне гніздо з широкими краями, яке робиться з трави, стебел і листя, встелється тонкими травинками, шерстю і корінцями, розміщується в чагарниках, на висоті від 60 до 140 см над землею. Самці іноді будують фальшиві гнізда. В кладці від 3 до 5 яєць.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, глобальна популяція піренейських кропив'янок становить від 20 до 50 тисяч дорослих птахів.