Кросновські

Войцех з Кроснової
Миколай — каштелян плоцький
Ольбрахт — львівський підстароста 1662 і підкоморій 1671, староста кременчуцький 1638; перша др. Маріанна зі Струсів (у 1641 році отримала визнання права доживоття на селах Баківці, Трибоківці, Репехів, друга — Катерина з Васючина^[1]
Миколай (1590–1653) — львівський латинський архієпископ
Ян — коронний підстолій, брат Миколая
- Уршуля — дружина Павела Ґродзицького, Миколая Бєґановського^[2]
Войцех, дружина із Залуських — остання представниця роду.
- Миколай Францішек (1650–1723) — чернігівський воєвода, львівський підкоморій, надавав кошти для львівських єзуїтських шкіл

Миколай — львівський стольник
- Катажина з Кросновських Потоцька — дружина хмільницького старости Якуба Потоцького (помер перед 1711 р.; шлюб 1705 р., померла 1731 р.),^[3] подільського воєводи Стефана Гумецького^[1]

Александер, др. Катажина Мрозовицька
- Барбара, чоловік — летичівський хорунжий (1734^[4]) Франциск Шептицький, рідний брат львівського архидиякона

Антоній Юзеф — буський стольник (з 1762), староста петриківський, член Галицького станового сейму, 1782 року вилегітимувався зі шляхетства в Теребовельському гродському суді; перша дружина — Анна Кросновська, вдова лопацького каштеляна, друга — Юстина Попель^[6]
- Марцін Вінцентій Антоній^[6] (1790, Куманівці — після 1841^[7]) — син другої дружини, 1822 року сенат Королівства Галичини та Володимирії визнав його графський титул, цісар Франц^[6] надав 1841 року,^[7] власник маєтків у селах Загребелля (нині в межах міста Тернополя, спорудив у селі великий красивий^[8] класицистичний палац, оточений парком.^[9]);^[9] Сокиринці (або Шекеринці), Кшикас поблизу Ленчиці^[10] дружина Антоніна Коморовська (перший чоловік Бартломей Голашевський)^[6]
  - Дельфіна, чоловік — Фелікс Циненберг Орловський^[6] гербу Хомато^[11]^[12]

Представники