Крос Юманіте

Крос «Юманіте» (фр. Cross de L'Humanité) — змагання, організовані французькою газетою «Юманіте» спільно з Трудовою спортивною організацією (OST) і Федерацією робочого спорту і гімнастики^[fr] (FSGT). Створено в 1933 році в формі масового змагання з бігу, відкритого для чоловіків і жінок. Змагання проводилися щорічно аж до 1968 року (крім періоду Другої світової війни). Крос проходив в кінці лютого або на початку березня, пізніше в квітні, в Венсенському лісі з фінішем на іподромі дю Трамбле^[fr], але іноді і в Ла-Курнев з фінішем на стадіоні Марвіль^[fr].

Крос Юманіте
Місто-організатор:	Париж, Венсенський ліс→ іподром дю Трамбле[fr], іноді Ла-Курнев→ стадіон Марвіль[fr]
Країна-організатор:	Франція
Проводиться з:	1933—1968
Час проведення:	лютий чи березень, потім квітень
Дистанції:	крос 1300–2600 м (жінки) 7200–12 500 м (чоловіки)

Історія

Засновник кросу Юманіте Марсель Кашен^[ru] в 1929 році

Як і Гран-прі «Юманіте»^[fr], заснований Юманіте в 1927 році, крос Юманіте створив в 1933 році Марсель Кашен^[ru][1]. Це був результат народного ентузіазму щодо спортивних бігових заходів і залучення комуністичних рухів в спорт в соціальних цілях — спортивного виховання народних мас. Також це політика, пропагандистське підкреслення цінності популярних демократичних режимів з точки зору спорту^[2],^[3]. Змагання проходили в трьох основних категоріях: забіг асів для елітних бігунів, жіночі та юніорські змагання. Крім цього, були вікові категорії і масові забіги. У перший рік стартувало 500 учасників, в наступному вже 2000^[4].

Через політичну прихильність організаторів крос Юманіте не користувався схваленням FFA^[fr]. Поль Мерікамп, який був її президентом з 1944 по 1953 рік, заборонив французьким спортсменам^[5] брати участь в кросі Юманіте під загрозою виключення з міжнародних змагань, як це було з чемпіонкою Франції 1953 року з кросу^[fr] Монікою Карон-Рено за таку участь^[2]. Французькі спортсмени могли брати участь тільки анонімно, і Ален Мімун тільки був присутній на трибуні. Основні іноземні спортсмени представляли СРСР, Польщу, Чехословаччину, НДР, Румунію і Угорщину.

На піку популярності забіг 1954 року звів на 10 000 м початківця Володимира Куца (СРСР) і досвідченого багаторазового медаліста Олімпійських ігор Еміля Затопека (ЧССР). 7000 учасників бігли перед 50 000 глядачів^[2]. У забігу 1956 року Куц взяв реванш, перемігши поляка Єжи Хроміка^[fr], а Еміль Затопек третій в своєму останньому забігу у Франції^[6],^[7]

З 1957 року FFA визнала крос Юманіте, і рівень змагання виріс. Еміль Затопек брав участь на цей раз як почесний суддя і давав старт. Чоловік забіг 1957 року був також драматичним. Володимир Куц, який перебував не в кращій формі, виграв його з великими зусиллями.

З 1961 року газета «Ле фігаро» за підтримки FFA щорічно до 2000 року проводила в Булонскому лісі Крос Фігаро^[fr]. Після перерви в 2000—2012 роках з 2013 його проводить Hugo Events^[fr] в парку Сен-Клу^[ru].

Останній раз крос Юманіте пройшов в |1968 році. Його наступниками стали Паризький марафон^[ru] (з 1976 року) і 20 км Парижа^[fr] (з 1979 року). У 1990 році пройшов напівмарафон на призи газети «Юманіте». У 1992 році перший міжнародний крос Валь-де-Марн був також проведений на історичному місці кросу Юманіте в парку дю Трамбле^[fr] в Валь-де-Марн^[8].

Змагання

	Рік	Дата	Місце	Дистанції	Країн	Бігунів	Глядачів
I	1933	26 лютого	Вітрі			1500 (200 жінок)
II	1934	6 лютого	Ла-Курнев			2000
III	1935	3 лютого	Ла-Курнев			3000 (2897[9])
IV	1936	2 лютого	Ла-Курнев			4000
V[10]	1937	14 лютого	Ла-Курнев			4000
VI[11]	1938	20 лютого	Ла-Курнев			4242
VII	1939	19 лютого	Ла-Курнев			3000 (більш ніж 200 асів[12])
Не відбулися через Другу світову війну
VIII	1945	18 лютого	Венсенський ліс			2537 чоловіків і 228 жінок
IX	1946	17 лютого	Венсенський ліс			4300	25 000
X[13]	1947	23 лютого	Венсенський ліс	чоловіки: 11 600 метрів/двадцять перешкод жінки: 2600 метрів з трьома перешкодами	9	більш ніж 5 тисяч (аси: 107 чоловіків/46 жінок)
XI	1948	29 лютого	Венсенський ліс			4515
XII	1949	13 березня	Венсенський ліс			5000	10 000
XIII[14]	1950	19 березня	Венсенський ліс		3	5500	10 000
XIV[15]	1951	18 березня	Венсенський ліс			більш ніж 5000
XV[16]	1952	16 березня	Венсенський ліс		8	6231 (заявок)	30 000
XVI	1953
XVII	1954	19 березня	Венсенський ліс			7000 (27 асів[17])	50 000[2]
XVIII	1955	27 березня	Венсенський ліс
XIX	1956	3 березня[уточнити]	Венсенський ліс
XX[18]	1957	31 березня			12
XXI	1958		Венсенський ліс			близько 5000
XXII[19]	1959	5 квітня	Венсенський ліс		11	близько 25 000	50 000
XXIII[20]	1960	10 квітня	Венсенський ліс		11
XXIV[21]	1961		Венсенський ліс
XXV[22]	1962	8 квітня	Ла-Курнев
XXVI[23]	1963
XXVII[24]	1964
XXVIII[25]	1965		Ла-Курнев
XXIX[26]	1966	27 березня	Ла-Курнев[уточнити]
XXX[27]	1967	2 квітня	Ла-Курнев
XXXI[28]	1968		Ла-Курнев

Призери

Чоловіки

Жінки

Напівмарафон Юманіте

Див. також

• Крос Фігаро
• Гран-прі Юманіте
• Юманіте