Крутиков Олексій Дмитрович

Олексій Дмитрович Крутиков (2 січня 1902(19020102), село Філяєво Грязовецького повіту Вологодської губернії, тепер Грязовецького району Вологодської області, Російська Федерація — 1962, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів СРСР, 1-й заступник народного комісара зовнішньої торгівлі СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Крутиков Олексій Дмитрович
Народився	2 січня 1902(1902-01-02)[1]  село Філяєво Грязовецького повіту Вологодської губернії, тепер Грязовецького району Вологодської області, Російська Федерація
Помер	13 грудня 1962(1962-12-13) (60 років)  Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, державний діяч, вчитель
Alma mater	High pedagogical coursesd (1932)
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	батальйонний комісар[1]
Партія	КПРС
Діти	Feliks Krutikovd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крутиков.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1914 році закінчив двохкласну земську школу.

У серпні 1917 — листопаді 1921 року — учень телеграфіста, телеграфіст залізничної станції Вологда-Місто. З грудня 1921 по квітень 1924 року працював в господарстві батька в селі Філяєво та на лісозаготівлях.

З квітня по грудень 1924 року служив червоноармійцем 28-го стрілецького полку 10-ї територіальної дивізії Червоної армії.

У грудні 1924 — листопаді 1927 року — голова сільського споживчого товариства «Свободное» села Філяєво Вологодської губернії.

Член ВКП(б) з березня 1927 року.

У листопаді 1927 — листопаді 1928 року — інструктор Вологодської губернської Спілки споживчих товариств, у листопаді 1928 — липні 1930 року — інструктор, завідувач культурно-просвітницького відділу Вологодської окружної Спілки споживчих товариств.

У липні 1930 — березні 1931 року — секретар, заступник голови виконавчого комітету Кокшенгської районної ради Північного краю.

У березні — вересні 1931 року — голова районної Спілки споживчих товариств в селі Тарногський Городок Північного краю.

У вересні 1931 — вересні 1932 року — слухач Ленінградських вищих педагогічних курсів Центроспілки.

У вересні 1932 — квітні 1933 року — завідувач навчальної частини Псковського кооперативного технікуму. У квітні 1933 — квітні 1934 року — директор Новгородського навчального комбінату Північно-Західної Спілки споживчих товариств. У квітні 1934 — вересні 1936 року — директор Павловського технікуму радянської торгівлі Ленінградської області.

У вересні 1936 — січні 1938 року — слухач економічного відділення Інституту червоної професури, не закінчив.

У січні — березні 1938 року — завідувач відділу пропаганди і агітації Куйбишевського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У березні — грудні 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Ярославського обласного комітету ВКП(б).

У грудні 1938 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У грудні 1938 — 1940 року — заступник, у 1940 — березні 1946 року — 1-й заступник народного комісара зовнішньої торгівлі СРСР. У березні 1946 — 9 липня 1948 року — заступник міністра зовнішньої торгівлі СРСР.

9 липня — 28 грудня 1948 року — голова Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі та легкої промисловості. 28 грудня 1948 — 8 лютого 1949 року — голова Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

Одночасно 13 липня 1948 — 8 лютого 1949 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

8 лютого 1949 — листопаді 1951 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

У листопаді 1951 — березні 1953 року — начальник Управління з торгівлі нефондованими промисловими товарами Міністерства торгівлі СРСР.

У березні — серпні 1953 року — заступник міністра внутрішньої і зовнішньої торгівлі СРСР. У серпні 1953 — лютому 1954 року — заступник міністра торгівлі СРСР. У лютому — березні 1954 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

23 липня 1954 року виключений із КПРС через те, що його син Фелікс Крутиков, секретар радянської торгової місії у Франції, був оголошений французьким шпигуном і заарештований. У жовтні 1960 року відновлений в членах КПРС.

З серпня 1954 року — заступник начальника Головного управління оптової та дрібнооптової посилкової торгівлі Центроспілки.

Помер 1962 року в Москві.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі