Крючков Віктор Григорович

Крючков Віктор Григорович — (* 9 вересня 1947, м. Шпола Черкаської області) — український скульптор. Член Національної спілки художників України (1992). Член Гільдії медальєрів України (1990). Заслужений художник України.

Крючков Віктор Григорович
Народився	9 вересня 1947(1947-09-09) (78 років)  Шпола, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	скульптор
Заклад	Черкаський обласний краєзнавчий музей
Нагороди	Заслужений художник України [1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крючков.

Життєпис

Народився 9 вересня 1947 р. у м. Шпола (Черкаська обл.)

Закінчив відділення скульптури Харківського державного художнього училища. Педагоги з фаху: О. Фоменко, Г. Коробов, Ю. Киянський.

З 1974 р. — працював на рекламному комбінаті у Черкаси..

1988—1998 рр. — працював у художньо-виробничих майстернях.

Працює художником-реставратором у Черкаський обласний краєзнавчий музей.

Творчість

Спеціалізація: скульптура малих форм, медальєрне мистецтво, реставрація

Основна тема робіт: видатні постаті української історії та культури.

Учасник молодіжних, обласних, республіканських, персональних виставок.

Брав участь у Першій виставці «Медальєрне мистецтво в Україні» (м. Львів), у Всеукраїнських трієнале скульптури у 2000, 2005, 2008 рр. (м. Київ), у пленері «Тарасова гора-2000».

Персональні виставки: Черкаси (1997, 2000, 2007). Шпо­ла, Чигирин (Черкаська область, 2009).

Роботи

• «Весна фронтова» (1973).

• «Т. Шевченко» (1988).
• «В неволі тяжко» (1990).
• «Данило Нарбут» (1991).
• «У Черкасах» (2007).
• «Рік 1648», «Вітер з України», «Філософ — Сковорода» (2007).

Медалі;

• «Квіти 33-го», «Іван Гонта» (1993).
• «Богдан Хмельницький» (1995).
• «Тарас Шевченко», «Максим Залізняк» (1996),
• «Минули літа молодії…» (1998).
• «Остафій Дашкевич», «Мельхіседек Значко-Яворський» (1999).
• «Остання путь» (2001).
• «Іван Підкова», «Іван Кулик» (2005).
• «Іван Сірко», «Северин Наливайко» (2006).
• «А серцем лину на Вкраїну» (2007)^[2].

Серед робіт скульптора Пам'ятник Юрію Горлісу-Горському у селі Мельники Черкаська область.

Окремі роботи зберігаються у Шевченківський національний заповідник у Канів, Літературно-меморіальний музей І. Не­чуя-Левицького у смт Стеблів Кор­сунь-Шевченківський. район.

Медалі зберігаються у Ватикан та в українській амбасаді у Відень.^[3]

Переможець Другого фестивалю льодових скульптур у Черкаси «КриЖталь» (9 — 11 січня 2009). Його фігура «Ерато» (муза любовної лірики) отримала перший приз^[4]. .