Кріовулканізм

Кріовулкані́зм — вид вулканізму на деяких планетах та інших небесних тілах в умовах вкрай низьких температур довкілля. Замість розплавлених скельних порід кріовулкани вивергають воду, аміак, метан у рідкому або газоподібному стані.

Знімок Тритона з космічного апарата «Вояджер-2» (1989). Темні плями — сліди виверження кріовулканів.

Вперше кріовулканізм було виявлено на супутнику Нептуна Тритоні під час прольоту «Вояджера-2». Поблизу південної полярної шапки супутника було помічено кілька темних плям. Як з'ясувалося, це були газові струмені, що вириваються з жерл кріовулканів. На висоті близько 8 км вони згинаються і витягуються у довгі шлейфи (до 150 км).

Подібні явища було виявлено на Марсі^[1], на супутниках Сатурна Енцеладі^[2] та, ймовірно, Титані^[3], а також, можливо, на Плутоні^[4][5].

Див. також

• Гори Кубрика (Харон)