Кріпченко Віктор Іванович

Ві́ктор Іва́нович Крі́пченко (нар. 10 липня 1948, Львів — пом. 22 жовтня 2019, Київ) — радянський, український кінооператор, кінорежисер. Лауреат Державної премії СРСР (1989), Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Заслужений діяч мистецтв України (2007).

Кріпченко Віктор Іванович
Дата народження	10 липня 1948(1948-07-10)
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	22 жовтня 2019(2019-10-22) (71 рік)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Північне кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	кінооператор
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 1768192

Життєпис

Народився 10 липня 1948(19480710) р. у Львові в родині вчителів.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).

З 1974 р. — оператор, кінорежисер «Укркінохроніки».

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 22 жовтня 2019 року у Києві. Похований на Північному кладовищі.

Фільмографія

Зняв стрічки:

• «Про дружбу співа Україна» (у співавт.)
• «Україна сьогодні» (1974)
• «Суперкубок» (1975)
• «Сад повен сонця» (1976)
• «Олександр Бойченко» (1976)
• «Вогні Придніпров'я» (1976, у співавт. з І. Бабушкіним та Е. Тімліним; Диплом X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977)
• «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми 1 та 3-й: «Початок шляху» (1974)
• «Шлях звершень» (1977)
• «Цей важкий ручний м'яч» (1976)
• «Вірність» (1978)
• «Вишивки краса нетлінна» (1980)
• «В'ячеслав Павлович Губенко, хірург» (1980)
• «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.)
• «Живи, людино» (1980, II Приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Вільнюс, 1981)
• «Слухайте, слухайте Бетюка!» (1981)
• «Не чіпай мене!» (1981)
• «Яка Марія без Івана» (1981)
• «Монолог матері» (1981)
• «Нестаріюче серце поета» (1982)
• «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986, у співавт.; реж. В. Шевченко)
• «Липневі грози» — документальна дилогія: «Страйк» (1989) і «Викид» (1991, у співавт. з С. Тимофєєвим; реж. А. Карась і В. Шкурин^[1]; Державна премія України імені Тараса Шевченка 1993 року)
• «Невиданий альбом» (1991, автор сценарію, реж., оператор, спільно з В. Таранченком. Відзначений на Між. кінофестивалях у Кракові, Лодзі, Оберхаузені)
• «Ніч у маю» (1991, у співавт.)^[2][3]
• «Оглянься з осені» (1992, автор сценарію, реж. , оператор, спільно з В. Таранченком)
• «Щаблі демократії» (1992, у співавт.)
• «До отчого порогу» (1997)