Кріста Шредер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шредер.

Емілія Крістіна «Кріста» Шредер (нім. Emilie Christine "Christa" Schroeder; 19 березня 1908, Ганноверш-Мюнден — 28 червня 1984, Мюнхен) — секретарка Адольфа Гітлера.

Кріста Шредер
нім. Christa Schroeder
Ім'я при народженні	нім. Emilie Christine Schroeder
Народилася	19 березня 1908(1908-03-19)[1][2]  Ганноверш-Мюнден
Померла	28 червня 1984(1984-06-28)[1][2][3] (76 років)  Мюнхен, Німеччина
Поховання	Східний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німеччина
Діяльність	секретарка
Знання мов	німецька
Заклад	Адольф Гітлер
Роки активності	з 1933
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди

Біографія

Член НСДАП (партійний квиток №263 009). В 1930-33 роках — секретарка Імперського управління НСДАП. З 1933 року — особиста секретарка Гітлера. До 1939 року була особистим ад'ютантом фюрера, після чого супроводжувала його в численних відрядженнях. Шредер познайомилась з численними політичними і військовими діячами Третього Рейху, досвід спілкування з якими описала в численних щоденниках, листах і стенографічних записах. 22 квітня 1945 року разом із кількома співробітниками Гітлера покинула Берлін на літаку і прибула в Берггоф. Пережила вибух бомби 25 квітня, який повністю зруйнував резиденцію. Після закінчення Другої світової війни була інтернована. Звільнена в травні 1948 року.

Особисте життя

В 1938 році була заручена з югославським дипломатом Лавом Алконічем. В 1941 році заручини були розірвані, оскільки Гітлеру не сподобались їхні стосунки.

Нагороди

• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1938)

Бібліографія

• Albert Zoller: Hitler privat: Erlebnisbericht seiner Geheimsekretärin. Droste-Verlag, Düsseldorf 1949. — звіт, написаний на основі протоколів допитів Шредер та інтерв'ю.
• Anton Joachimsthaler (Hrsg.): Er war mein Chef. Aus dem Nachlaß der Sekretärin von Adolf Hitler. Langen-Müller, München u. a. 1985, ISBN 3-7844-2059-1. — книга, написана на основі стенографічних записів Шредер.

Література

• Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934–1944 (= Studien zur Geschichte der Auszeichnungen. Bd. 4). Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, ISBN 3-931533-50-6, S. 13.