Саймон Кузнець

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнець.

Са́ймон Сміт Кузне́ць (англ. Simon Smith Kuznets, Кузнець Семен Абрамович; 17 (30) квітня 1901, Пінськ, Російська імперія — 8 липня 1985, Кембридж, штат Массачусетс, США) — американський економіст, демограф і статист єврейського походження, спеціалізувався з макроекономіки та економічної історії. Лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).

Саймон Кузнець
англ. Simon Smith Kuznets
Саймон Кузнець у 1971 Саймон Кузнець у 1971
Народився	17 (30) квітня 1901(1901-04-30) Пінськ, тепер Білорусь
Помер	8 липня 1985(1985-07-08) (84 роки) Кембридж, Массачусетс, США
Місце проживання	США
Країна	Російська імперія →  УНР →  США
Національність	єврей
Діяльність	економіст, статистик
Alma mater	Колумбійський університет
Галузь	Економетрика
Заклад	Гарвардський університет, Пенсильванський університет, Університет Джонса Гопкінса, Національне Бюро Економічних Досліджень
Посада	голова
Науковий керівник	Веслі Клер Мітчелл
Вчителі	Анциферов Олексій Миколайович
Аспіранти, докторанти	Мілтон Фрідман Jacob Schmooklerd Richard Easterlind Stanley Engermand Роберт Фоґель Subramanian Swamyd Lance Taylord Robert E. Gallmand Yoram Ben-Porathd W. Lee Hansend[1] Harley Henry Hinrichsd[1] Morris Hamburgd[2] J. Parker Burskd[2]
Членство	Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[3] AAAS[3] Національна академія наук США Економетричне товариство[4]
Діти	Paul Wolf Kuznetsd[5] Judith Steind[5]
Нагороди	заслужений член Американської економічної асоціаціїd член Економетричного товариства[d] (1939) Член Американської статистичної асоціації[d] (1937) медаль Френсіса А. Вокера (1977)
Саймон Кузнець у Вікісховищі

Кузнець відомий тим, що згенерував формулу і систему вимірювання національного економічного доходу — ВВП. Вперше освіту здобув у Харкові (тоді — Російська імперія).

Біографія

Ранні роки

Докладніше: Ранні роки життя Саймона Кузнеця

За життя Саймона Кузнеця про його життя до еміграції було відомо мало, і він сам неохоче розповідав про цей період^[6][7]. Так, офіційна Нобелівська автобіографія Кузнеця повідомляла лише те, що він народився в Російській імперії, де почав здобувати університетську освіту, а 1922 року емігрував до США, приєднавшись до свого батька, який виїхав туди до Першої світової війни^[8]. У 1981 році він також повідомив, що провчився два роки в «економічному навчальному закладі» та пропрацював два роки на радянський уряд^[9]. Прижиттєві біографії стверджували, що Кузнець народився в родині торговця хутром у Харкові, звідки його батько емігрував до США 1907 року^[10][7]. Окремі біографії стверджували, що він навчався в Харківському університеті^[11][12] на юридичному факультеті^[13]. Детальну інформацію про ранні роки життя Кузнеця було з'ясовано лише після його смерті завдяки спогадам родичів і дослідженням його біографів, зокрема харківського дослідника Володимира Московкіна.

Семен (Шимон) Кузнець народився в Пінську 17 (30) квітня 1901 року в єврейській родині столинського міщанина Абрама Ісаковича Кузнеця та уродженки Рівного Поліни Кузнець (Фрідман). Його батько працював головним бухгалтером пінського відділення Азовсько-Донського комерційного банку та був досить заможною людиною^[7]. Був середнім сином у сім'ї — мав старшого брата Соломона 1900 року народження та молодшого брата Георга 1909 року^[14].

У 1908 або на початку 1909 року Шимон і Соломон разом з матір'ю переїхали до її батьків у Рівне, де оселилися на вулиці Шосейній (нині — Соборна), при цьому батько майбутнього економіста залишився в Пінську^[14]. У Рівному Шимон жив у двомовній родині: його мати розмовляла російською, а її батьки — їдишем^[6]. У січні 1910 року Абрам Кузнець привласнив значну суму коштів Азовсько-Донського комерційного банку (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів), позичив ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан, після чого виїхав за фальшивими документами до Лейпцига, а звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки^[7].

14 серпня 1910 року Шимон Кузнець вступив до Рівненського реального училища, де закінчив підготовчий і чотири перші класи училища^[14]. У 1915 році, у зв'язку з наближенням фронту Першої світової війни до Рівного, євреї були вивезені з прифронтової смуги, і родина Кузнеців виїхала до Харкова, де разом з іншими біженцями оселилася в будівлі театру-цирку «Муссурі»^[13]. Від 1915 до 1917 року Семен Кузнець навчався у Харківському 2-му реальному училищі, а 31 травня 1918 закінчив вищий додатковий клас училища, отримавши право на вступ до вищих навчальних закладів^[15].

З осені 1918 до 1921 року навчався в Харківському комерційному інституті^[6][15][16]. Курс навчання в цьому навчальному закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два — під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, після чого він був реорганізований і виселений до будівлі єврейської богадільні, через що навчання фактично припинилося, і Кузнець зміг прослухати дисципліни лише першого і частково другого курсів^[15]. Науковці, з якими Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних і емпіричних методів^[6] та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізові ідей Йозефа Шумпетера^[17].

Після захоплення Харкова більшовиками у грудні 1919 року та проголошення міста столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки Кузнеця було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок України, а 1920 року він очолив відділ статистики праці ради профспілок^[13]. 1921 року в збірці «Матеріали зі статистики праці в Україні» (рос. «Материалы по статистике труда на Украине») була надрукована стаття Семена Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.» (рос. Денежная заработная плата рабочих и служащих фабрично-заводской промышленности г. Харькова в 1920 г.).

Згідно з Ризьким мирним договором 1921 року Пінськ та Рівне відійшли до Другої Польської Республіки, і родина Кузнеців як біженці Першої світової війни отримала право репатріації з УСРР до Польщі. 1922 року родина Кузнеців покинула УСРР і виїхала до Варшави, а звідти Семен і його старший брат Соломон через Вільне місто Данциг емігрували до Сполучених Штатів Америки, прибувши до Нью-Йорка 7 березня 1922 року^[15].

У Сполучених Штатах Америки

У 1922—1923 роках навчається у Колумбійському університеті, після закінчення якого отримує ступінь магістра з економіки. 1926 року отримує докторський ступінь за дослідження «Циклічні коливання: розробка й оптова торгівля у США: 1919—1925».^[18]

Від 1927 року Саймон Кузнець очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень.

У США С. Кузнець теж мав успішний науковий дебют. Його запросили до однієї з престижних наукових установ — Ради з досліджень в галузі соціальних наук. Молодого вченого зацікавили теоретичні проблеми циклів та коливань в економіці. Він помітив, що заокеанські колеги ігнорують, як він вважав, важливу економічну складову — ціну товару й 1930 року виходить його ґрунтовна праця «Столітня динаміка виробництва та цін».

Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки — досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов'язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18—25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.

Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті.

Працював професором в Гарварді (1960—1971), в університетах Пенсільванії (1930—1954) і Джона Хопкінса (Балтимор, 1954—1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961).

Президент Американської економічної асоціації в 1954 р.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому».

Вчений відомий і як педагог: був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був обраний почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського університетів.

«Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза Кузнеця» — ці та інші терміни економічної науки пов'язані з іменем С.Кузнеця.

Погруддя Семену Кузнецю у місті Харків

Вшанування пам'яті

У Харкові на честь Кузнеця були названі Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця та вулиця Семена Кузнеця у Шевченківському районі. Також на його честь у 2011 році встановлено меморіальну дошку за адресою вул. Алчевських 44^[19]. У 2015 році статуя Семена Кузнеця відкрита перед входом до Харківського національного економічного університету^[20]. Біля входу до Харківського національного університету імені Каразіна у 2016 році біля бюстів двом іншим нобелевським лауреатам Іллі Мечникову та Леву Ландау встановлено бюст Саймона Кузнеця^[21].

У місті Рівне вулицю Толстого перейменували на вулицю Саймона Сміта.

Праці

Ще в Харкові майбутній нобелівський лауреат видрукував свою першу наукову працю «Грошова заробітна плата робітників та службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.» (1921).

Основні наукові праці:

• «Перерозподіл населення та економічне зростання: Сполучені Штати, 1870—1950» (Population Redistribution and Economic Growth: United States, 1870—1950, 1957—1964);
• «Економічне зростання націй: сукупний випуск і виробнича структура» (Economic Growth of Nations: Total Output and Production Structure, 1971);
• «Населення, капітал та економічне зростання» (Population, Capital and Growth, 1973).
• Підсумкова праця С. Кузнеця-економіста — «Капітал і американська економіка».

Див. також

• Крива Кузнеця