Кузьменко Олександр Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьменко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кузьменко Олександр.

Олекса́ндр Фе́дорович Кузьме́нко (16 жовтня 1947, Нікополь — 13 вересня 2023, Львів) — радянський та український актор театру і кіно, артист драми Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Народний артист України (2016)^[2].

Кузьменко Олександр Федорович
Народився	16 жовтня 1947(1947-10-16)  Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер	13 вересня 2023(2023-09-13)[1] (75 років)  Львів, Україна[1]
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор театру і кіно
IMDb	nm10430764
Нагороди та премії

Життєпис

Народився 16 жовтня 1947 року в місті Нікополі Дніпропетровської області.

1973 — закінчив драматичну студію при Київському українському драматичному театрі ім. Івана Франка (викладачі Михайло Задніпровський, Поліна Нятко, Петро Сергієнко).

З 1973 — актор Львівського ТЮГу. Також з 1978 року знімається в кіно.

З 1994 — артист драми Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

2016 року удостоєний звання народного артиста України.

Могила народного артиста України Олександра Кузьменка на 69 полі Личаківського цвинтаря

Помер у Львові 13 вересня 2023 року, не доживши місяця до свого 76-го дня народження^[3]. Похований на 69 полі Личаківського цвинтаря.

Театральні ролі

• Андронаті («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською)
• Анучкін («Одруження» М. Гоголя)
• Вождь Бромден («Політ над гніз­дом зозулі» К. Кізі)
• Гассо («Три товариша» Е.-М. Ремарка)
• Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
• Каяфа («Ісус, Син Бога живого» В. Босовича)
• Клавдій, Петруччіо («Гамлет», «Приборкання норов­ливої» В. Шекспіра)
• Лис («Маленький принц» за А. де Сент-Екзю­пері)
• Медвідь («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого)
• Міссершман («Запрошення у замок» Ж. Ануя)
• Філіп Шаве («Сни Сімони Машар» Б. Брехта)
• Ярослав Осмомисл («Отчий світильник» Р. Федоріва)

Фільмографія

• 1978 — Олександр Гаврилюк («Осінь що миліша від весни», режисер Є. Бондаренко)
• 1979 — Куп'як («Яблунівські шляхи», режисер Є. Бондаренко)
• 1981 — Портьє («Нехай він виступить…», режисер О. Бійма)
• 1985 — Мошкоч («Легенда про безсмертя», режисер Б. Савченко)
• 1989 — Помічник кардинала («Овід», режисер М. Мащенко)
• 1990 — Німецький полковник («Війна на західному напрямку», режисер Т. Левчук)
• 1992 — епізод «Для домашнього огнища»)
• 1993 — Лакей Броніслав («Злочин з багатьма невідомими», режисер О. Бійма)
• 1994 — Журналіст Вітович («Час збирати каміння»)
• 1995 — Дмитро Карамазов («Вальдшнепи», режисер О. Муратов)
• 2006 — Канцлер Панін («Таємниця Маестро», режисер М. Федюк)
• 2006 — «Біля річки», реж. Єва Нейман)
• 2008 — Генерал НКВС («Владика Андрей», режисер О. Янчук)
• 2018 — Мирча («Король Данило»)