Кулаков Ігор Володимирович

Кулаков Ігор Володимирович — український журналіст, письменник, член Незалежної медіа-профспілки України. Переможець конкурсу «Ізраїль та україно-ізраїльські стосунки очима журналістів» (2018)^[1], 3 місце конкурсу PRESSзвание у номінації «IT та Телеком» (2018)^[2].

Кулаков Ігор Володимирович
Народився	7 жовтня 1974(1974-10-07) (50 років)  Українка, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	журналіст
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d]

Рід Ігоря Кулакова веде до цадика Рабиновича з села Триліси (Фастівський район). Цадика замордовано під час погрому у Громадянську війну. Доньку цадика Шейндл та її чоловіка Мордехая Сову було вбито 29 вересня 1941 року у Києві та поховано у протитанковому рові не доходячи до Бабиного Яру^[3][4].

Освіта

1991—1997 закінчив філологічний факультет Київського національного університету ім Т.Шевченка та набув спеціальність «філолог, викладач російської мови та літератури».

Художня творчість

Лауреат фестивалю «Молоде вино» 1997 року^[5]. За результатами фестивалю твори були видані в книзі «Молоде вино. Антологія поезії»^[6].

У 2000 році посів перше місце у міжнародному конкурсі прози «Розворуш нам оспалу кров»^[7].

Тексти видавалися в періодиці, наприклад, у часописі Український засів (новий)^[8].

У 2018 твір Ігоря Кулакова «Донецький триптих» є номінантом на відзнаку конкурсу оповідань українською мовою «Міські легенди», який проводиться літературною платформою Litnet за участю видавництва «Самміт-книга»^[9].Ігор Кулаков, видав свою книжку Radio Ukraine.

В липні 2024 року видав книгу Radio Ukraine, авторські переклади англійською власних українських текстів, написаних з 1994 року по 2024 роки^[10].

У грудні 2024 року вийшла друком книга My book about borshch: Sweet truth about the salty thing англійською^[11].

У січні 2025 вийшла «Моя книга про борщ» українською^[12][13].

Журналістська творчість

З 1997 по 2000 був сценаристом науково-пізнавальної передачі для юнацтва «АВС» на Першому каналі Українського радіо^[14]. Ведучий передачі — Народний артист України Нечепоренко Володимир Макарович.

У 1998 році був автором видання «Дзеркало тижня»^[15].

В 2005—2006 був головним редактором журналу «Торговое Дело»^[16].

3 серпня 2006 заснував перше профільне онлайн-видання в Україні про роздрібну торгівлю ProRetail^[17]. Кулаковим був впроваджений незвичний для України формат профільних онлайн-дискусій^[18].

13 липня 2007 був призначний головним редактором сайту «Мобільник», який придбав для холдингу Обозреватель його власник Бродський Михайло Юрійович^[19].

В 2008 заснував авторське онлайн-видання «Веб-телеком»^[20].

В 2016 створив перше єврейське видання українською мовою https://jewish.org.ua [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.], відзначене преміями^[1].

З березня 2017 був автором K.Fund Media. За статтю у цьому виданні посів третє місце у конкурсі PRESSZVANIE^[21].

Бібліографія

• Ihor Kulakov. Radio Ukraine (2024)^[22][23].
• Ihor Kulakov. My book about borshch: Sweet truth about the salty thing (2024)^[24].
• Ігор Кулаков. Моя книга про борщ^[25]