Культура есперанто

Культура есперанто — культура, що утворилася у співтоваристві есперантистів за більш ніж 100 років існування мови^[1][2][3].

Література, фільми і музика

Сербський актор Саша Пилиповік демонструє своє кабаре на Всесвітньому конгресі есперантистів, Роттердам, 2008 рік

Мовою есперанто написано понад 120 оригінальних романів, перекладених творів різних жанрів — близько 25 000. Існують журнали новин Monato, які публікуються мовою есперанто, популярні та відомі серед есперантистів як Time і Newsweek. Також існує журнал для незрячих людей, Aŭroro, що видається з 1920 року. Всього газет і журналів, що видаються на есперанто, близько 250 найменувань^[4].

Існують телевізійні канали мовою есперанто, а також дуже часто можна зустріти цю мову в мережі інтернет і почути по радіо. Зокрема, мовою есперанто здійснюють мовлення:

• China Radio International
• Melbourne Ethnic Community Radio
• Radio Habana Cuba
• Radio Audizioni Italiane (RAI)
• Radio Polonia
• Radio FREI
• Radio Vatican

У листопаді 2005 року з'явився телевізійний канал Internacia Televido мовою есперанто. Велика частина музичних творів на есперанто є перекладом народних пісень. У 1964 році Джекс-Луїс Мей випустив повнометражний фільм Angoroj — перший оригінальний фільм мовою есперанто. У 1965 році був випущений у прокат фільм Incubus^[5].

Спільнота

Замок Грезильон, культурний центр есперантистів у Франції

Спільноти есперантистів є невід'ємною частиною культури есперанто. Мова була створена для полегшення взаєморозуміння, солідарності й миру. Велика частина учасників есперанто-руху продовжують дотримуватися поставлених цілей. Крім того, багато есперантистів використовують дану мову як двері у великий світ, щоб зустрітися з людьми з інших країн на рівних, а також для подорожей.

Також серед спільноти есперантистів існують спільні свята і загальноприйняті традиції. Найбільш поширеним торжеством є День Заменгофа^[6].

Див. також

• Музична культура есперанто