Купча Валеріу Пименович

Валерій Піменович Купча (рум. Valeriu Cupcea; 12 березня 1929 року, село Купкуй, Кишинівський повіт, губернаторство Бессарабія, Румунське королівство — 15 січня 1989, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — молдавський радянський актор театру і кіно, режисер. Народний артист Молдавської РСР (1975).

Купча Валеріу Пименович
молд. Valeriu Cupceaкод: mo є застарілим
Народився	27 березня 1929(1929-03-27)  Леовський район, Молдова
Помер	15 січня 1989(1989-01-15) (59 років)  Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Батько	Pimen Cupcead
Брати, сестри	Купча-Жосул Аргентина Пименівна
Нагороди
IMDb	ID 0192541
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Купча.

Поштова марка Молдови присвячена В. Купча. 2005 р.

Життєпис

Народився 12 березня 1929 року в селі Купкуй Кишинівського повіту в родині представників інтелігенції. Батько — Пимен Купча^[ro], агроном-інженер, випускник факультету сільськогосподарських наук Ясського університету імені А. І. Кузи, засновник технологій виробництва вин «Негру де Пуркар» та «Росу де Пуркарь^[ro]», працював директором Купкуйської сільськогосподарської школи, з 1934 року (після переїзду сім'ї до Кишинева) — учитель у Школі виноградарства (другий клас), а потім і директор. Мати — Лариса Купча, випускниця Ясського університету імені А. І. Кузи, Викладачка природничих наук; з сім'ї священика Георгія Агура, настоятеля храму святого Миколая в Купкуї, який також був настоятелем храму святого Миколая в Леові та викладачем Святого Письма у двокласній парафіяльній школі, і матінки Олени, випускниці Кишинівського єпархіального жіночого училища. Молодша сестра — Аргентина Купча-Жосул.

Закінчив кишинівський ліцей імені Хашдеу, згодом Інститут театрального мистецтва ім. О. М. Островського у Ленінграді.

З 1952 року грав на сцені Молдавського драматичного театру імені О. С. Пушкіна в Кишиневі, а з 1956 року — режисер цього театру. У 1963—1977 та 1981—1985 роках Валеріу Купча був першим директором та головним режисером Молдавського музично-драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.

Поставив понад 50 вистав: «Таке, Янке та Кадир» В. І. Попа (1960), «Маскарад» М. Лермонтова (1965), «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» Н. Думбадзе (1967), «Фауст і смерть» А. Левади (1961), «Тигр і гієна» Ш. Петефі (1971), «Ханума» А. Тагорелі (1983). З молдавської драматургії: «Фонтан Бландузії» (1967), «Карнавал у Яссах» (1969), «Кириця в Яссах» (1971), «Синзяна та Попеля» (1982) за творами В. Александрі, інсценування за Йоном Крянге із трьома невістками" (1967, 1972, 1983), «Спогади…» (1977) та інших.

Помер 1989 року. Похований на Вірменському (православному) цвинтарі в Кишиневі.

Вибрані театральні ролі

• Честерфільд («Вільний вітер» І. Дунаєвського, 1953)
• Браун у «Тригрошової опери» Б. Брехта (1964),
• Хлопов в «Ревізорі» М. В. Гоголя (1972),
• Фердинанд в «Бурному Дунаї» за Є. Буковим (1958).
• старий Обріж у «Сини лісу» (1954),
• Петре в «Каса марі» І. Друце (1962).
• М. Емінеску в однойменній п'єсі M. Штефанеску (1966),
• Дмитро Кантемір у «Знаку Єдинорога» І. Георгіце (1973),
• Тудор Мокану в «Дойні» І. Друце (1982),
• Мілеску Спетару в «Пролозі» В. Матея (1988) та ін.

Вибрана фільмографія

У кіно дебютував у 1955 році у картині «Молдавські наспіви».

• 1969 — Один перед любов'ю — Борис Менделевич Майєр
• 1971 — Лаутари
• 1972 — Останній гайдук — епізод
• 1973 — Зарубки на згадку — епізод
• 1973 — Дмитрій Кантемір — Маврокордат
• 1976 — Не вір крику нічного птаха
• 1978 — Підозрільний — Доні
• 1978 — Фортеця — Фріц Тольд
• 1979 — Я хочу співати
• 1979 — Здрастуйте, я приїхав! — Валерій Пименович
• 1980 — Народила мене мати щасливою... — директор школи Мартин Сергійович
• 1982 — Червневий рубіж
• 1983 — Знайди на щастя підкову — Антон Григораш

Ушанування пам'яті

• На згадку про актора та режисера Валеріу Купче Міністерством культури і туризму Молдови у 2001 році було засновано премію його імені. Її лауреатами ставали актори Констанца Тирцеу, Віоріка Кірке та Міхай Волонтир, а також актори та режисери Сандрі Іон Шкуря та Ілля Тодоров.
• Одна з вулиць Кишинева носить ім'я Валеріу Купча.
• У Національному театрі імені Міхая Емінеску зал-студія, де ставляться експериментальні молодіжні п'єси, носить ім'я Валеріу Купча.
• 2005 року пошта Молдови випустила марку, присвячену В. Купча.
• У 1993 року посмертно нагороджений молдавським орденом Республіки^[1] .
• У 1999 року посмертно нагороджений молдавською медаллю «Михай Емінеску»^[2]