Купчинський Роман (молодший)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Купчинський.

Рома́н Купчи́нський (1 листопада 1944^[1], Відень — 19 січня 2010, Вашингтон, США) — український і американський журналіст, розвідник. Директор української служби Радіо Свобода (1991–2002).

Купчинський Роман
Народився	1 листопада 1944(1944-11-01)  Відень, Третій Райх, Німецький Райх
Помер	19 січня 2010(2010-01-19) (65 років)  Вашингтон, США
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Країна	США
Діяльність	журналіст
Знання мов	українська і англійська

Небіж відомого поета і журналіста Романа Купчинського^[2].

Біографічні відомості

1949 — у 5-річному віці з родиною переїхав з Європи до Нью-Йорку (США).

Був активним в українській громаді та Пласті.

Вивчав політологію в університеті Лонґ Айленд.

Служив у збройних силах США, був командиром стрілецького загону під час війни у В'єтнамі. За участь у боях отримав нагороди, в тому числі «Пурпурове Серце» (Purple Heart) — нагороду, яку надають від імені президента США воякам, що були поранені, або нагороджують посмертно загиблих у воєнних діях.

1978–1988 — був президентом «Прологу», українського видавництва та дослідницького центру в США. «Пролог» опублікував численні матеріали самвидаву українських дисидентів. Тривалий час найпрестижніший український науково-публіцистичний журнал «Сучасність» виходив саме у видавництві «Пролог».

Був редактором двох збірників самвидавних матеріалів: «Проблема національності в СРСР» та «Погром в Україні».

1991 — очолив українську редакцію Радіо Свобода (Мюнхен).

1992 — з його ініціативи в Києві був відкритий корпункт Радіо Свобода.

Під його керівництвом українська «Свобода» розбудувала широку мережу журналістів на Заході та в Україні.

Завдяки його зусиллям Радіо Свобода встановила партнерські стосунки з радіокомпанією «Довіра» почало промовляти до українського слухача в FM-діапазоні.

2002 — перейшов на аналітично-дослідницьку роботу і став головним редактором «Звіту про організовану злочинність і корупцію». Його статті про українсько-російські відносини, російську енергетику й корупцію в енергетичній царині пострадянського простору були опубліковані в цілій низці наукових видань.

Останні роки життя працював в американському фонді «Джеймстаун», де, зокрема, досліджував діяльність російського «Газпрому».

Є автором звіту «Російський зріджений газ — майбутнє поле геополітичної битви».

Як експерт неодноразово брав участь у слуханнях в Конгресі США.

У некролозі, опублікованому на сайті РС 19 січня 2010 р., писалося: «Роман мав чудове почуття гумору, його пародії та „підпільні писання“ про радійні внутрішні справи були надзвичайно популярними і передавалися з рук у руки, як колись це було з самвидавом в Україні. Він любив пожартувати й добре поїсти. Був неперевершеним кухарем. У нього завжди гарно росли кімнатні квіти, а його орхідеї ніколи не переставали цвісти».

Похований з військовими почестями на Національному кладовищі Арлінґтон поблизу Вашингтона.

Син — Маркіян.