Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них— Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.
Remove ads
Узагальнити
Перспектива
Історія
Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком[1].
У XVI—XVIIIст.— у складі Речі Посполитої.
З 1793р.— у складі Російської імперії.
У XIX— на початку XXст.— містечко Староконстантинівського повіту Волинської губернії.
З 1923р.— центр еврейської національної сільради.
У 1924—1930рр.— у Войтовецькому районі Проскуровского округу, в 1932—1937рр.— у Волочиському районі Вінницької області, 1937—1945рр.— Кам'янець-Подольській області, з 1945р.— Хмельницької області.
1847 року в Купелі жили 1 170 євреїв, 1897р.— 2 720 (52,8%), 1923р. —1 530. Євреї жили у Купелі, ймовірно, з часів Речі Посполитої.
Наприкінці XVIIIст. за підтримки місцевого поміщика С. Вислоцького у селі була заснована єврейська типографія (одна з перших у Росії).
На початку XIXст. в селі було кілька синагог, діяли кілька хедерів. За клопотанням єврейського населення в Купелі було відкрито поштову станцію (згадується з 1852р.).
Головним чином євреї Купеля в XIXст.займалися ремеслами, були кравцями, швецями, кушнірами, бондарями, ковалями та ін.
З 1859р. рабином у Купелі був Койфман, у 1880-х рр.— Лейзер Харіф, наприкінці XIXст.— Йосель-Лейб Глейзер. 1865р. у Купелі було три синагоги, 1871 року було відкрито однокласне народне училище, 1907 року— єврейська школа.
У 1910-х рр. підприємці Гольдберг, Вейгман, Маргуліс, Каплан і Шварцман орендували парові млини.
Зубним лікарем у Купелі працював Мендель Янкелевич Стружа.
1914р. євреям належало три аптеки, трактир, 47 лавок (зокрема усі 11 мануфактурних, усі 21 бакалейні та ін.); серед євреїв був один скотопромисловець. У Купелі діяла сіоністська організація.
У 1793—1923рр. містечко Купіль— адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села— Богданівна, Клинини, Кушнірівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).
У 1923—1924рр. містечко Купіль— центр новоствореного Війтовецького району.
До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці— Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до 2020 року Купіль— центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.
Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанниківАрмії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, у числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.
Об'єкти культурно-освітньої, соціальної і виробничої інфраструктури
Церква Архістратига Михаїла УПЦ;
Купільська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
Дитячий дошкільний заклад «Зернятко»;
Купільський сільський будинок культури;
Купільська сільська бібліотека;
Споживче товариство «Купільське»;
Купільська дільнича лікарня;
Купільська ветеринарна дільнича лікарня;
Купільське відділення районних електромереж
Відділення зв'язку «Укртелеком»
Відділення «Укрпошти»
Відділення «Ощадбанку»
Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.
Remove ads
Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль
Меморіальний комплексКостел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
Польське кладовище;
Православне кладовище;
Базарна площа (Базар)— місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).
Не збереглися або були зруйновані
Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
Єврейська синагога
Палац Чілінських
Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.
Remove ads
Голодомор в Купелі
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них.
Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Відомі люди
Узагальнити
Перспектива
В селі народилися:
Бейдер Хаїм Волькович— єврейський письменник, журналіст, літературознавець, ідишист.
Головко Федір Захарович— Український медик. Заслужений лікар України (1996). Народився 02.02.1930р., с. Купіль Волочиського району Хмельницької області. Закінчив медичний факультет Ужгородського університету. Працював хірургом у Якутії, Росія. У 1956р. обраний асистентом кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медінституту., з 1964р.— доцент цієї кафедри, з 1977р. обраний за конкурсом завідувачем кафедри загальної хірургії, у 1988—1995рр.— доцент. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
Гольденберг Шимон— єврейський письменник.
Задворний Володимир— письменник, публіцист, літературознавець, педагог, краєзнавець, автор історичного нарису «Село моє, Купіль…».
