Куцевол Василь Степанович

Василь Степанович Куцевол (1 серпня 1920(19200801), село Іванівка Чигиринського повіту Київської губернії, тепер Олександрівського району Кіровоградської області — 2001, місто Київ) — радянський комуністичний діяч, голова Комітету народного контролю УРСР. Член ЦК КПУ в 1966—1986 р. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го і 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 р. Член ЦК КПРС у 1971—1976 р. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.

Куцевол Василь Степанович
Народився	1 серпня 1920(1920-08-01) село Іванівка Чигиринського повіту Київської губернії, тепер Олександрівського району Кіровоградської області
Помер	2001(2001) Київ
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куцевол.

Біографія

Народився в родині селянина-середняка.

У 1941—1942 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1942 році закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут.

У 1942—1944 роках — начальник Бюро технічного удосконалення Ярославського суднобудівного заводу. У 1944 році — начальник Бюро технічного удосконалення Київського заводу «Ленінська кузня».

У 1944—1945 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету ЛКСМУ міста Києва.

У 1945—1952 роках — головний механік Львівського міжобласного спиртотресту, начальник цеху Львівського механічного заводу, старший інженер, головний інженер Львівського заводу «Водомір».

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1952—1955 роках — інструктор, заступник завідувача промислово-транспортного відділу Львівського обласного комітету КПУ. У 1955—1961 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Львівського обласного комітету КПУ.

З червня до грудня 1961 року — заступник голови Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району.

У грудні 1961 — січні (оф. березні) 1962 року — завідувач відділу легкої і харчової промисловості ЦК КПУ.

У січні — грудні 1962 року — 1-й секретар Львівського міського комітету КПУ.

У грудні 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету КПУ. 9 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Львівського промислового обласного комітету КПУ. 14 грудня 1964 — 28 листопада 1973 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.

26 листопада 1973 — 10 березня 1986 року — голова Комітету народного контролю Української РСР.

З березня 1986 року — на пенсії в місті Києві.

Помер у березні 2001 року в Києві.

Був одружений із Ганною Іванівною Шиловою.

Нагороди

• два ордени Леніна (,31.07.1970)
• орден Жовтневої революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора (4.07.1966, 31.07.1980)
• медалі

Посилання

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]