Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кушнір Олег Володимирович
український військовик (1986-2015) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Оле́г Володи́мирович Кушні́р (30 листопада 1972 — 18 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Remove ads
Життєвий шлях
Доброволець, пішов до лав ЗСУ добровольцем 18 березня 2014-го. Служив в одеській військовій частині, направлений до навчального центру «Десна». Головний сержант взводу, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада. Під час короткочасної відпустки у грудні 2014-го зустрічався з учнями Великодолинської ЗОШ № 2.
18 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. За словами сестри, коли російські збройні формування вели обстріл блокпоста під Чорнухиним з усіх видів зброї, Олегові у спину влучила розривна куля калібром 7,2-мм, він помер на місці.
Без Олега лишилися мама, дві сестри, дружина, троє дітей — син 1996 р.н., син 2004 р.н та донька 2010 р.н.
14 березня 2015-го похований у Великодолинському.
Remove ads
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Джерела
- Кушнір Олег Володимирович [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
 |
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads