Кшиштоф Матяшевський

Кшиштоф Матяшевський (пол. Krzysztof Matyjaszewski, 8 квітня 1950(19500408), Константинув-Лодзький, Польща) — польський і американський хімік, відомий, в тому числі, як відкривач радикальної полімеризації з перенесенням атома (ATRP).^[3] Лауреат премії Вольфа з хімії (2011).

Кшиштоф Матяшевський
пол. Krzysztof Matyjaszewski
Народився	8 квітня 1950(1950-04-08) (75 років) Константинув-Лодзький, Польща
Місце проживання	Піттсбург
Країна	Польща →  США
Національність	поляк
Діяльність	хімік, інженер, викладач університету, chemical technologist
Alma mater	МДТУ ім. Баумана
Галузь	хімія полімерів
Заклад	Центр молекулярних і макромолекулярних досліджень Польської академії наук, Університет Карнегі-Меллон
Науковий ступінь	професор[d][1] (22 листопада 1999), доктор габілітований[1] (1 січня 1985) і докторський ступінь[1] (1 січня 1976)
Науковий керівник	Станіслав Пенчек
Аспіранти, докторанти	Kathryn Beersd
Членство	Польська академія наук[2] Національна інженерна академія США Національна академія наук США
Відомий завдяки:	Контрольована радикальна полімеризація
Нагороди	премія Вольфа з хімії (2011) почесний доктор Університету Париж VIIId (2013) Почесний доктор Гентського університетуd (22 березня 2002) премія Денні Гайнемана (2012) Нагорода Фонду польської науки (2004) медаль Вільяма Ніколса (2020) Herman Mark Award in Polymer Chemistryd (2011) ACS Award in Polymer Chemistryd (2002) Marie Curie Medald (2012) Thomson Reuters Citation Laureates (2008) медаль Вільяма Ніколса NAS Award in Chemical Sciencesd (2023) honorary doctorate of the Łódź University of Technologyd (29 листопада 2007) honorary doctorate from INP Touloused (2010)
Особ. сторінка	cmu.edu/maty/matyjaszewski/index.html
Кшиштоф Матяшевський у Вікісховищі

Біографія

Диплом спеціаліста здобув в 1972 році в МДТУ ім. Баумана.

Дисертацію писав під керівництвом Станіслава Пенчека (пол. Stanislaw Penczek) в Центрі молекулярних і макромолекулярних досліджень Польської академії наук в Лодзі, ступінь доктора (аналогічний радянському ступеню кандидата наук) здобув 1976 року.

Після постдоку в університеті Флориди (1977—1978) працював науковим співробітником Польської академії наук, а також (в 1984-85 роках) науковим співробітником французької мережі CNRS і запрошеним професором в Університеті Париж-6 (Університет П'єра і Марії Кюрі).

У 1985 році здобув ступінь габілітованого доктора (аналог радянського доктора наук) в Лодзькому політехнічному університеті.

З 1985 року обіймає посади професора (пройшовши щаблі з Assistant Professor до Professor) в університеті Карнегі-Меллон. З 1998 року до теперішнього моменту — іменний професор (J.C. Warner Professor of Natural Sciences) в Карнегі-Меллон і директор Центру макромолекулярної інженерії при цьому університеті. З 1996 року — директор Консорціуму з контрольованої радикальної полімеризації (CRP Consortium), до 2001 року колишнього Консорціуму з радикальної полімеризації з перенесенням атома (ATRP Consortium) при Карнегі-Меллон. З 2004 року — професор Університету (University Professor, почесна посада).

З 2001 року працює паралельно ад'юнкт-професором (Adjunct Professor) в Університеті Піттсбурга і в Лодзькому відділенні Польської академії наук.

Нагороди та визнання

Матяшевський був удостоєний безлічі нагород:

• 1974: премія наукового секретаря Польської академії наук^[4];
• 1980: премія Польського хімічного товариства^[4];
• 1981: премія Польської академії наук^[4];
• 1989: президентська нагорода молодому досліднику, Національний науковий фонд, США^[4];
• 1995: премія К. Ш. Марвела за внесок у полімерну хімію (Американське хімічне товариство)^[5]
• 1998: Elf Chair Французької академії наук, ^[4];
• 1999: премія Гумбольдта для провідних науковців^[4];
• 2001: премія Пітсбурга (Пітсбурзького відділення Американського хімічного товариства)^[6];
• 2002: премія з полімерної хімії Американського хімічного товариства, ^[7];
• 2004: премія за кооперативні дослідження полімерів (Американське хімічне товариство), ^[8];
• 2004: премія Фонду польської науки^[en];
• 2005: медаль Групи фундаментальної і прикладної макромолекулярної хімії (Велика Британія) за видатні досягнення, ^[9];
• 2005: іноземний член Польської академії наук^[4];
• 2005: голова дослідницької конференції Гордона, Polymer East^[4];
• 2006: член Національної інженерної академії США^[4];
• 2007: премія ім. Г. Ф. Марка Американського хімічного товариства, ^[10];
• 2009: президентська премія з зеленої хімії^[11][12];
• 2010: почесний член Американського хімічного товариства, кафедри полімерної хімії
• 2010: премія Гутенберга, Університет Майнца^[4];
• 2011: іноземний член Російської академії наук;
• 2011: премія з прикладної полімерної хімії, Американське хімічне товариство^[13]
• 2011: премія Японського товариства з полімерних хімії^[4];
• 2011: Премія Вольфа з хімії «за глибокий творчий внесок в хімічні науки з синтезу, дослідження властивостей і розуміння органічних матеріалів», спільно зі Стюартом Аланом Райсом^[en] та Чін В. Таном^{[en] [14]};
• 2012: Премія імені Денні Гайнемана;
• 2012: премія Хімічного товариства Франції^[en][15];
• 2012: медаль Марії Кюрі^[en], Польське хімічне товариство^[15]
• 2013: премія Медісона Маршалла, Американське хімічне товариство, секція Алабами^[15]
• 2013: інавгураційна Північноамериканська наукова премія AkzoNobel, Американське хімічне товариство^[16]
• 2014: почесний член Національної академії винахідників^[en][17]
• 2014: премія Національного інституту матеріалознавства (Японія)^[en][18];
• 2015: премія Чарльза Овербергера (ACS)^[19];
• 2015: премія Дрейфуса з хімічних наук^[en][20];
• 2017: медаль Бенджаміна Франкліна спільно з Міцуо Савамото;
• 2019: член Національної академії наук^[21];
• 2019 член-кореспондент Австралійської академії наук^[22]

Матяшевський — почесний доктор (Honoris causa) Гентського університету (2002), Російської академії наук (2006), Лодзького політехнічного університету (2007), Афінського університету (2008), Національного політехнічного інституту Тулузи (2010).