Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кино
радянський музичний колектив З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Кино́» (укр. Кіно) — радянський рок-гурт, заснований 1981 року Віктором Цоєм і Олексієм Рибіним, один з найпопулярніших рок-гуртів на рубежі 1980-х і 1990-х років. «Кино» був одним з найвідоміших гуртів Ленінградського підпілля поряд з «Акваріумом» і «Зоопарком». Незмінним фронтменом, а також автором всіх текстів і музики гурту, був Віктор Цой, після смерті якого той практично одразу ж розпався. «Кино» проіснував дев'ять років, протягом яких випустив 9 студійних альбомів, декілька компіляцій і значну кількість концертних бутлегів. Гурт записав понад 300 пісень, деякі з них не видавались в альбомах.
Стиль музики та текстів Кино можна віднести до готик-року, пост-панку. У їхньому звучанні відчувається вплив творчості гуртів The Cure, The Smiths, Joy Division, The Sisters of Mercy та Echo & the Bunnymen, Duran Duran.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Заснування
У розпал літа 1981 року, відпочиваючи на українському Кримському узбережжі, колишній бас-гітарист «Палати № 6» Віктор Цой та музиканти колективу «Пилигрим» Олег Валінський та Олексій Рибін вирішили об'єднатися та організувати гурт. Назва спала на думку відразу – «Гарин и гипербилоиди» (посилання до фантастичного твору Олексія Толстого), а в основу репертуару лягли творчі напрацювання Цоя.
Тріо встигло провести кілька квартирників, але довго у цьому складі колектив не пробув. Валінського забрали до армії, барабанщик так і не повернувся на сцену. Цой з Рибіним вирушили підкорювати Ленінград, влившись до лав пітерського рок-клубу. Там і сталася доленосна подія – на незвичайну команду звернув увагу лідер гурту «Аквариум» Борис Гребенщиков, взявши на себе питання продюсування. І вже весною 1982 гурт став іменуватись , як «Кино»
Назва групи дуже довго дискутувалась серед учасників. Вони хотіли назвати її так, щоб це і запам'ятовувалось і звучало по простому. Ідея назви «Кино» з'явилася випадково, коли прогулюючись вони натрапились на велику вивіску кінотеатру
У групі були чітко розподілені обов'язки кожного. Цой займався безпосередньо репертуаром, а Рибін організацією концертів та пошуком музикантів. З часом у колектив прийшли грати барабанщик Валерій Кирилов, гітарист Юрій Каспарян та басист Максим Колосов.
Однак через рік у команді почалися розбіжності. Рибіна не влаштовувало, правила у групі диктує напарник, залишаючи у себе слово у кожному питанні. Цой же висловлював невдоволення тим, що Олексій не створює пісні, лише користується плодами його праці. Амбіції взяли гору і в результаті Рибін пішов з колективу
Після виходу Рибіна у пріоритеті у Віктора виявилися акустичні концерти, разом із Каспаряном музикант записав демоальбом «46». Трохи згодом до «Кіно» увійшли Георгій Гур'янов (барабани) та Олександр Тітов (бас). Останній поєднував роботу у групі «Аквариум» і одного разу, не витримавши навантаження, пішов від Цоя. Місце басиста зайняв Ігор Тихомиров. Колектив проіснує в такому складі до самого кінця.
Воз'єднання
2012
2012 року показали документальний фільм «Цой — Кино», у якому представили раніше не опубліковану пісню гурту — «Атаман». Учасники колективу зібрались, щоб завершити цю пісню, демозапис якої вже 22 роки зберігала в себе колишня цивільна дружина Віктора Цоя — Наталія Разлогова.
20 червня 2013 року на 52 році пішов з життя барабанщик гурту Георгій Гурьянов[1].
2019—2021
2019 року син Віктора Цоя Олександр Цой запропонував організувати концерти гурту (КИНО2020), у яких використовувався би вокал Віктора Цоя зі старих записів пісень, і жива інструментальна музика участников гурту з використанням спеціально розробленого відеоряду. Планувалось, що на сцену вийдуть музиканти «Кино» — Тихомиров, Тітов та Каспарян, барабанні партії виконає Олег Шунцов (учасник проєкту «Симфоническое кино»), на акустичній гітарі зіграє Дмитро Кежватов з гурту «Тараканы!». Концерти мали відбутися 31 березня 2020 (Санкт-Петербург) та 21 листопада 2020 (Москва)[2]. Але через пандемію коронавірусу їх перенесли на 2021 рік. У турі запланований концерт у Києві (вересень 2021).
У рамках підготовки до концертів музиканти записали оновлені версії [Архівовано 18 Березня 2021 у Wayback Machine.] пісень «Троллейбус», «Музыка волн» та «Мама, мы все тяжело больны».
У березні 2021 року відбувся концерт гурту в Пітері під назвою «Кино в Севкабеле», на якому учасники гурту у відновленому складі виконали низку хітів у новому звучанні[3].
Remove ads
Російсько-українська війна
Узагальнити
Перспектива
Після початку повномасштабного вторгнення, гурт прийняв позицію замовчування.[4]
Син Віктора Цоя Олександр Цой випустив пост в Instagram з чорним квадратом і текстом: "Серед зв'язок у горлі комом тісниться крик. Але настав час, і тут уже кричи — не кричи".[4][5] Була інформація про те, що людям, що в Україні купили квитки на оновлені концерти "КИНО" так і не повернули гроші.[6]
10 березня 2022 року гурт випустив оновлену версію пісні "Я объявляю свой дом",[7] котра багато ким визначалася як антивоєнна, і визначили що сам кліп і оновлена версія були також антивоєнними за спрямуванням.[4][8][5]
Відомо про те, що в своїй пропаганді Росія використовує "КИНО".[9][10][11]
А на рашистському концерті в "Лужніках" виконували пісню "КИНО" "Группа крови",[12] котра оглядачами визначається як антивоєнна,[13][14] що ніяк не відповідало мотивам концерту.
Відомо про те, що син Віктора Цоя - Олександр Цой є пропагандистом видання RT[15] і допомагав "СимфоКИНО" з Юрієм Каспаряном[16] організовувати концерти в окупованому Криму.[17][18]
Також відомо що батько Віктора Цоя - Роберт Цой заявив що його син підтримав би так зване "СВО".[19][20][21][10][11] Однак оглядачами Цой визначається як особа, що все ж не підтримувала військові дії, і була не в захваті від радянського устрою.[22][23] І сам Цой не дуже лестливо відгукувався про радянський лад.[24][25][26][27][28][29][30]
Так, казахстанський кінорежисер Рашид Нугманов, що близько був знайомий з Цоєм, розповідав про його ставленні щодо Афганської війни: "Ми, звичайно, торкалися цієї теми не раз, але завжди побіжно, не заглиблюючись у дискусії. У нас обох афганська війна викликала негативні емоції. Вона була однією з додаткових причин, через які Віктор «косив» від армії в психушці. У ті часи панувала стійка думка, що призовники зі східною зовнішністю мають вищі шанси потрапити до Афганістану.".[31]
В вересні 2023-го року близький до російських силових служб телеграм-канал "Baza" опублікував новину, що продюсерська компанія «Оптімус» попросила у Фонду президентських грантів 26,5 мільйона рублів для організації патріотичного туру групи «КИНО» містами базування ВМС, щоб «підтримати моральний дух» військових,[32][4][5] однак гурт не підтвердив цю новину.[4][5]
Гурт продовжує виступати в Росії і випускається на російських лейблах.[4]
Remove ads
Дискографія
Узагальнити
Перспектива
Студійні альбоми
Збірки
- 1986 — Red Wave (одна сторона з 2LP)
- 1987 — АССА (фінальна пісня)
- 1989 — Последний герой (кілька пісень перезаписані саме для збірки)
- після розпаду
Концертні альбоми
Колоборації В. Цоя
- 1983 — Концерт у Павла Краева (Майк та Цой)
- 1984 — Сейшн на Петроградской (Майк та Цой)
- 1985 — Весна — лето (Майк та Цой)
- 1988 — Исполнение разрешено (концерт у Сосновом Бору, Б. Гребенщиков, М. Науменко, В. Цой, 15.12.1984, 2CD)
Триб'юти
- КИНОпробы
2000 року, через 10 років після смерті Віктора Цоя, з ініціативи його вдови Мар'яни записаний альбом «КИНОпробы». У ньому кавер-версії пісень гурту Кино записали такі відомі російські гурти як «Король и Шут», «Кукрыниксы», «БИ-2», українська група «ВВ», російські співаки В'ячеслав Бутусов, Земфіра.
Склад
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кино
- Needle (Голка) на сайті IMDb (англ.)
- Дискографія Кіно на сайті MusicBrainz
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads