Кітнер Ієронім Севастянович

Кітнер Ієронім Севастянович (нар. 17 червня 1839, Санкт-Петербург— пом. 20 квітня 1929, Лейпциг) — російський архітектор.

Кітнер Ієронім Севастянович
Файл:I.S.Kitner.jpg
Народження	17 червня 1839(1839-06-17) Санкт-Петербург
Смерть	20 квітня 1929(1929-04-20) (89 років) Лейпциг
Країна	Росія
Навчання	Петербурзьке будівельне училищеd (1859) і Інститут цивільних інженерівd (1859)
Діяльність	архітектор
Найважливіші споруди	Інститут цивільних інженерів (Петербург), Інженерне училище (Москва), Київський політехнічний інститут
Заклад	Петербурзький державний університет шляхів сполучення, Інститут цивільних інженерівd і Інститут інженерів шляхів сполучення
Батько	Sebastian Küttnerd
Мати	Beate Eleonore Küttnerd
Діти	·Maximilian Küttnerd і Oskar Küttnerd
Кітнер Ієронім Севастянович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Санкт-Петербурзі. У 1853—1859 pp. навчався в Петербурзькому будівельному училищі.

Упродовж 1863—1867 pp. удосконалював майстерність за кордоном. 1867 року отримав звання академіка архітектури.

Викладав у Будівельному училищі й Інституті інженерів шляхів сполучення.

З березня 1888 року був членом Технічно-будівельного комітету^[1].

Багато будував у Петербурзі та Москві. На початку ХХ ст. виконав кілька проєктів для Києва, найвідоміший з них — комплекс Київського політехнічного інституту.

1911 р. став почесним членом Академії мистецтв.

У 1909—1917 pp. очолював Петербурзьке товариство архітекторів.

1918 року емігрував до Німеччини.

Стиль

Вживав стильові форми неоренесансу, необароко, «цегляного стилю».

Роботи

• Сільськогосподарський музей в Соляному містечку,
• Критий ринок на Сінній площі,
• Інститут цивільних інженерів,
• Міський будинок,
• корпуси Олександрівської лікарні, численні житлові будинки (усе — Петербург).
• Інженерне училище,
• Верхні торгові ряди (усе — Москва).

Роботи для України

Головний корпус Київського політехнічного інституту. Листівка початку ХХ ст.

Будинок Олексіївського притулку для дітей військових чинів у Києві

• Проєкт каплиці на станції Лозова в пам'ять про аварію потяга з царською сім'єю (1890 p., будував архітектор Ф. Гаґен; не збереглася).
• Проєкт фасаду будинку Павлова (палац Павлової) в Катеринославі (1890, архітектор Ф. Гаґен; у 1911 споруду було перебудовано під Комерційні збори, нині — вулиця В. Вернадського, 23^[2]).
• Переміг у конкурсі проєктів комплексу Київського політехнічного інституту (реалізований в 1899—1902 pp. під керівництвом О. Кобелєва).
• Олексіївський притулок для дітей військових на вул. Ю. Іллєнка, 81/2, у Києві (1901—1902 pp., споруджено під наглядом С. Бека).