Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
К-21 (1940)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
К-21 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 грудня 1937 року на верфі заводу № 194 у Ленінграді під будівельним номером 108. 16 серпня 1939 року спущений на воду. 30 листопада 1940 року корабель увійшов до строю, а 3 лютого 1941 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[2]. Першим командиром став капітан-лейтенант Жуков Аркадій Олександрович.
За часи німецько-радянської війни човен здійснив 12 бойових походів і 6 мінних постановок.
Remove ads
Історія служби
Узагальнити
Перспектива
Навесні 1941 року К-21 включили до складу загону кораблів ЕОН-11, який здійснював перехід до Північного флоту. 8 червня 1941 року човен, який розвантажили, знявши з нього частину приладів і механізмів, вирушив Біломорсько-Балтійським каналом на північ. До початку війни К-21 встигнув пройти Ладогу і Онезьке озеро. Ранок 22 червня застиг корабель у першого шлюзу Біломорканалу в Повенца.
Протягом перших ночей війни німецька авіація бомбардувала шлюзи Біломорканалу, зумівши завдати їм серйозні ушкодження, які виключали прохід кораблів. 6 серпня підводний човен продовжив рух, 24 серпня прибувши в Бєломорськ. Лишень 6 вересня корабель перейшов до Архангельська, де на заводі «Червона Кузня» на субмарину повернули все те, що було знято з неї перед переходом на Північ. 10 вересня К-21 був зарахований до складу Навчальної бригади ПЧ Біломорської флотилії.
23 жовтня човен попрямував у Полярне, на переході в гирлі Білого моря К-21 був виявлений німецьким ПЧ U-576. Ввечері того ж дня підводний човен прибув у Полярне, де увійшов до складу 1-го дивізіону бригади ПЧ Північного флоту.
Атака на «Тірпіц»
27 червня 1942 року К-21 капітан 3-го рангу Лунін М. О. отримав наказ зайняти бойову позицію для прикриття конвою PQ 17. Пізніше підводний човен отримав радіограму, в якій повідомлялося, що німецька ескадра, що складалася з лінкора «Тірпіц», важкого крейсера «Адмірал Шеєр» та кількох есмінців, рушить на перехоплення колони транспортного конвою PQ 17. К-21 розпочав пошуки ворожої ескадри.
5 липня о 16:33 акустики почули шум гвинтів, що наближається. Ескадра йшла протичовновим зиґзаґом. Першими кораблями, які можна було побачити, були есмінці типу 1936 року, які прикривали «Тірпіц» і крейсер «Адмірал Шеер» від можливих атак підводних човнів. Командир К-21 вирішив атакувати. К-21 обійшов захисний бар'єр есмінців і увійшов усередину похідного ордеру ескадри. Наблизившись до відстані майже 18-20 кабельтових, підводний човен випустив з кормових торпедних апаратів у бік «Тірпіца» чотири торпеди. Акустик та члени екіпажу у відсіках підводного човна почули два вибухи, однак після війни історики в німецьких документах не знайшли ніяких доказів торпедних атак радянського підводного човна. Більш того, німці навіть не помітили атаки ворожого підводного човна. Історик М. Є. Морозов висунув гіпотезу про неможливість ураження лінкору торпедами, і пояснив причину вибухів, роз'яснивши, що торпеди рано підірвались.
Remove ads
Судна, затоплені К-21
.svg){kind=small}
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads