Лавренчук Віталій Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренчук.

Віта́лій Ві́кторович Лавренчу́к (1976—2014) — підполковник (полковник — посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Лавренчук Віталій Вікторович
Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження	25 липня 1976(1976-07-25) Грозний, ЧАССР
Смерть	20 вересня 2014(2014-09-20) (38 років) с. Водяне Донецька область
Alma Mater	Національний університет оборони України
Військова служба
Роки служби	1997-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 1976 року у місті Грозний в родині військовослужбовців.

У 1993 році Віталія зараховано до військового училища в місті Кам'янці-Подільському. У 1996-му він звільнився в запас, а через рік був призваний на військову службу за контрактом.

Згодом продовжив навчання на військово-інженерному факультеті при Кам'янець-Подільському державному аграрно-технічному університеті, який закінчив у 1998 році. Після отримання диплома Віталій був зарахований у розпорядження начальника Генерального Штабу Збройних Сил України.

Закінчив Національний університет оборони України у місті Києві.

16 вересня 2014 року досвідчений кадровий офіцер, підполковник Управління оперативного командування «Північ» Збройних Сил України Віталій Лавренчук був направлений до зони проведення антитерористичної операції у складі оперативної групи штабу антитерористичної операції в секторі «М» на території Донецької області.

Офіцер виконував завдання в зоні АТО з перших днів після її початку. Підполковник Віталій Лавренчук займався забезпеченням блокпостів, опорних пунктів і базових таборів інженерним обладнанням.

Під час виконання інженерних робіт на одному з блокпостів наших військовиків обстріляли сепаратисти з мінометів. Тоді кілька бійців зазнали поранень, а підполковника вбито на місці 20 вересня 2014 року.

У Віталія залишилися молодша сестра Катерина, дружина Оксана Володимирівна та двоє дітей — донька Владислава 2003 р.н. та син Ілля 2013 р.н., яких він не встиг перевезти до нового місця своєї служби в місто Рівне.

Поховали підполковника 24 вересня 2014 р. в селі Малий Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельниччини, де проживають його батьки.

Нагороди і вшанування

• 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 7, місце 26

Джерела та література

• Лавренчук Віталій Вікторович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Вістренко Р. Нагороджені посмертно[орденом Богдана Хмельницького III ступеня «За мужність»] // Вісті Рівненщини. — 2015. — 22 трав. — С. 2
• У зоні АТО загинув офіцер ОК «Північ» // Вільне слово. — 2014. — 25 верес. — C. 2.
• Усі загиблі герої АТО та Небесної сотні з Рівненщини // ОГО. — 2014. — 27 листоп. — С. 8—9.
• Лавренчук Віталій Вікторович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• В ходе АТО погиб офицер управления оперативного командования «Север» подполковник Виталий Лавренчук [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Павленко Ю. Чергова втрата: Рівненщина прощатиметься із офіцером ОК «Північ» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Список військових, які загинули в зоні АТО, та з якими прощалися на Рівненщині [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]