Лазебна Марина Володимирівна

Лазебна Марина Володимирівна (10 червня 1975(1975-06-10) , Пісківка, Київська область ) — міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 до 18 липня 2022 року), кандидат економічних наук.

Марина Володимирівна Лазебна
Марина Володимирівна Лазебна
7-й Міністр соціальної політики України
4 березня 2020 — 18 липня 2022
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Юлія Соколовська
Наступник	Оксана Жолнович
Народилася	10 червня 1975(1975-06-10) (50 років) селище Пісківка Бородянського району Київської області Українська РСР, СРСР
Відома як	державна службовиця, політична діячка
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українка
Alma mater	економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998) і КНУ імені Тараса Шевченка
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Походження та навчання

Народилася в с. Пісківка Бородянського району Київської області^[1].

Після закінчення загальноосвітньої школи навчалась у Київському університеті ім. Шевченка, який закінчила у 1998 році за спеціальністю «економіст-менеджер»^[2][1].

Початок трудової діяльності

2000 року стала провідним спеціалістом управління соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ Міністерства економіки України. Потім була призначена заступником начальника відділу пенсійної реформи та з питань європейської інтеграції України цього ж міністерства.

2003 року перейшла на роботу до Секретаріату Кабінету Міністрів України, де була призначена головним спеціалістом Управління стратегії реформування соціальних відносин, а згодом — головним спеціалістом Управління соціальної політики та праці.

З травня 2011 року Марина Лазебна працювала на посаді помічника міністра у відділі організації роботи віцепрем'єр-міністра Секретаріату Кабміну. Згодом обійняла посаду директора Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України^[1].

Керівні посади

20 травня 2013 року президентом України Януковичем призначена головою Державної служби зайнятості України^[3]. Утім, менш ніж за рік, 5 березня 2014 року Кабінет Міністрів України А. Яценюка постановою № 90 ліквідував Державну службу зайнятості^[4].

Після відходу з державної служби Марина Лазебна зареєструвалась фізичною особою-підприємцем, аби займатись «консультуванням з питань комерційної діяльності й керування». За 2018 році вона задекларувала 799 355 гривень доходу^[2].

Наприкінці серпня 2019 року Кабінет міністрів України призначив Марину Лазебну головою Державної соціальної служби України^[5]. Уряд О.Гончарука вже 2 жовтня 2019 року звільнив її з цієї посади^[6].

3 березня 2020 року на засіданні фракції «Слуга народу» була запропонована президентом Зеленським на посаду міністра соціальної політики^[7].

На позачерговому засіданні Верховної Ради України 4 березня 2020 року призначена міністром соціальної політики^[8].

15 липня 2022 року Лазебна подала заяву про відставку з посади Міністра соціальної політики України^[9].

18 липня 2022 рішенням Верховної Ради України її було звільнено з посади Міністра соціальної політики України. За це проголосували 277 депутатів^[10].

Марина Лазебна — одна із засновників ГО «Новий соціальний вибір» та «Соціальний порядок»^[2].

Родина

Чоловік — Ігор Павлович Лазебний, адвокат. У шлюбі народився у грудні 1998 року син Олег^[11].