Лазутка Валентінас Антонович

Валенті́нас Анто́нович Лазутка (3 квітня 1932(19320403), село Бойсоголь, тепер ліквідоване село Венгеровського району Новосибірської області, Російська Федерація — 13 травня 2022, місто Мінськ, Білорусь) — литовський радянський державний діяч, секретар ЦК КП Литви (на платформі КПРС), 1-й секретар Вільнюського міського комітету КП Литви. Кандидат філософських наук (1962), доцент (1965), доктор філософських наук (1984), професор (1985).

Лазутка Валентінас Антонович
Народився	3 квітня 1932(1932-04-03)  село Бойсоголь, тепер ліквідоване село Венгеровського району Новосибірської області, Російська Федерація
Помер	13 травня 2022(2022-05-13) (90 років)  Мінськ, Білорусь
Країна	СРСР
Національність	литовець
Діяльність	філософ, професор
Alma mater	філософський факультет МДУd (1955)
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Вчене звання	професор[d]
Партія	КПРС
Брати, сестри	Pranas Lazutkad і Stasys Lazutkad
Нагороди	Q87126737?

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лазутка.

Життєпис

Народився в селянській багатодітній родині. Був внуком литовського революціонера, якого заслали до Сибіру в 1880-ті роки. Після 1945 року родина переїхала до Вільнюса.

У 1955 році закінчив філософський факультет Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1955 році — асистент кафедри діалектичного та історичного матеріалізму Вільнюського державного університету.

Від 1955 до 1958 року навчався в аспірантурі Московського державного університету імені Ломоносова.

Член КПРС з 1958 року.

У 1958—1962 роках — викладач кафедри діалектичного та історичного матеріалізму Вільнюського державного університету.

1962 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Релігія як форма фантастичного відображення дійсності».

У 1962—1965 роках — старший викладач кафедри марксизму-ленінізму Вільнюської філії Каунаського політехнічного інституту.

У 1965—1972 роках — доцент кафедри філософії Вільнюського навчально-консультаційного пункту Московського кооперативного інституту.

У 1972—1974 роках — старший викладач кафедри філософії Академії наук Литовської CCP.

У 1974—1978 роках — старший викладач, у 1978—1981 роках — старший науковий співробітник, у 1981—1984 роках — доцент кафедри марксизму-ленінізму Вільнюської вищої партійної школи при ЦК КП Литви. З 1984 року працював професором кафедри марксизму-ленінізму Вільнюської вищої партійної школи.

У 1984—1989 роках — директор Інституту філософії, соціології та права Академії наук Литовської РСР.

У 1989—1991 роках — ректор Вільнюської вищої партійної школи.

Одночасно в 1989—1991 роках — 1-й секретар Вільнюського міського комітету КП Литви (на платформі КПРС).

21 квітня 1990 — серпень 1991 року — секретар ЦК КП Литви (на платформі КПРС).

Лазутці було висунуто звинувачення у змові в січні 1991 року «з метою захоплення влади в Литві та усунення законних лідерів держави, навмисному заподіянні тілесних ушкоджень, знищенні майна, розпалюванні національної ворожнечі» тощо.

З вересня 1991 по 2001 рік жив у Німеччині, підробляв навчанням гри в шахи. Набув російське громадянство.

З 2000-х років мешкав у Мінську, де й помер 13 травня 2022 року.

Основні праці

• Die nationalen Beziehungen in der Sowjetunion / Valentinas Lazutka ; Aus dem Litauischen von Antanas Gailius. Vilnius : Mintis, 1979. 
• National relations in the Soviet Union / V. Lazutka ; Transl. from the Lithuanian by Algimantas Jokubenas. Vilnius : Mintis, 1979. 
• В. И. Ленин и общественный прогресс: (Материал для лектора) / Канд. философ. наук В. Лазутка ; О-во «Знание» Литов. ССР. Науч.-метод. совет по вопросам истории СССР и КПСС. Вильнюс : [б. и.], 1967.
• Критика буржуазного национализма и интернациональное воспитание / В. Лазутка. Вильнюс : Минтис, 1982. 

Нагороди та відзнаки

• Заслужений діяч культури Литовської РСР (1982)