Лапшин Володимир Германович

Володимир Германович Лапшин (28 вересня 1954(19540928), Котельнич — 29 липня 2015, Костянтинівка) — фотохудожник, член Національного союзу фотохудожників України, EFIAP (видатний художник міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP)^[6], член Фотографічного товариства Америки (PSA***EID)^[7].

Лапшин Володимир Германович
рос. Владимир Германович Лапшин
Народився	28 вересня 1954(1954-09-28)  Котельнич, Кіровська область, РРФСР, СРСР[1]
Помер	29 липня 2015(2015-07-29) (60 років)  Костянтинівка, Донецька область, Україна[2]
Країна	Україна
Діяльність	фотограф
Alma mater	Ярославський державний педагогічний інститутd
Членство	Фотографічне товариство Америкиd[3], НСФХУ, Q134412797?[4] і Міжнародна федерація фотомистецтва[5]
Нагороди	Почесна грамота Міністерства культури України (2011)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лапшин.

Біографія

Народився 28 вересня 1954 року в місті Котельнич Кіровскої області.

Сім'я переїхала до Горлівки, де в 1968 році мати подарувала фотоапарат «Смена»^[8], з чого й розпочалось захоплення фотографією. Перша фотографія, яка була надрукована в газеті зроблена у восьмому класі. З народження у Володимира не було правої руки, тому зйомку довелося робити лише однією лівою рукою^[9].

У 1976 році закінчив Ярославський педагогічний інститут за спеціальністю учитель математики на англійській мові, після чого з 1976 по 1981 рік працював викладачем математики в торговому технікумі містаГорлівки^[10].

У Горлівці з 1981 по 1992 рік Володимир Германович керував дитячою фотостудією «Об'єктив» Горлівського палацу піонерів. Роботи вихованців були найкращими на багатьох виставках та конкурсах, у 1988 році фотостудія стала лауреатом II Всесоюзного фестивалю народної творчості. За роботу з дітьми у фотостудії в1991 році Володимирові Лапшину присвоїли звання «Відмінник народної освіти України»^[8]. Брав участь в Горлівському фотоклубі «Горизонт». У 1991 році закінчив факультет фотожурналістики при фотоцентрі Союзу журналістів СРСР^[10]. У 2004 році вступив до Національної спілки фотохудожників України^[8].

У 2010 році заснував горлівський фотоклуб «Срібний дощ»^[8][11][12].

З 2010 року — член Американського Фотографічного товариства PSA***EID,*CPID.

19 липня 2010 року отримав звання AFIAP (художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва)^[6][13][14]. 4 червня 2012 року отримав звання EFIAP (видатний художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва), став першим та єдиним володарем цього звання серед фотографів Донбасу^[6]. Роботи Лапшина знаходяться в п'яти музеях України^[10].

За 33 роки викладацької діяльності виховав понад тисячу учнів.

Володимир Лапшин першим у світі придумав, детально розробив і застосував у своїй роботі два нові сюжетні напрями — весільна зйомка на териконах і зйомка на териконах музикантів з інструментами.

З початком бойових дій на сході України переїхав до Святогірська, а згодом до Костянтинівки.

Помер 29 липня 2015 року в Костянтинівці^[15].

Ще за життя фотохудожника була запланована 30-та ювілейна виставка. 18 серпня 2015 року в Сумській міській галереї відкрилася виставка робіт фотохудожника під назвою «Планета Володимира Лапшина», присвячена пам'яті автора. Знімки, що склали експозицію в Сумах є частиною фотокниги «Планета Донбас».

Виставки

Провів 29 персональних виставок фотографій у 9 містах України (Горлівка, Краматорськ, Святогірськ, Донецьк, Кривий Ріг, у Криму та ін.), Росії (Москва та ін.) та Франції^[16]. Брав участь у більше ніж 100 міжнародних фотовиставок в Малайзії, Гонконзі, Норвегії, Сербії, Іспанії, Німеччині, Австрії, Англії, Шотландії, Франції, Швеції, Аргентині, Греції, Хорватії, Ірані, Люксембурзі, Катарі та США, а також був їх призером^[10].

Список виставок

• 2006 — «Україна соборна» (10-та персональна виставка, Горлівський художній музей)^[17]
• 2008 — Звітна фотовиставка Донецької обласної організації Національної спілки фотохудожників України^[18]
• 2008 — «40 років у золотому перетині Донбасу» (40 лет в золотом сечении Донбасса, спільно з художником Валерієм Цикозою, Горлівський художній музей)^[19][20]
• 2009 — «Україно моя, Україно!» (Київ)^[21]
• 2009 — «Підземне сонце Донбасу» (персональна виставка, Кривий Ріг)^[22][23]
• 2009 — фотовиставка в Рівезальте (Франція)^[24]
• 2010 — «Мелодії териконів» (24 персональна виставка, Горлівка)^[25][26]
• 2010 — VIZAoff (Франція)^[27]
• 2010 — «Чарівна Україна» (Тегеран)^[28]
• 2011 — «Сіль землі Донецької» (25 персональна виставка, Рівне, приватна фотогалерея Олександра Купчинського)^[29][30][31]

Нагороди

• 1988 — лауреат II Всесоюзного фестивалю народної творчості СРСР
• 1991 — відмінник народної освіти УРСР
• 2004 — переможець та призер ІХ Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»^[9]
• 2005 — дипломант Х Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»
• 2006 — срібний медаліст 7 міжнародного конкурсу цифрової фотографії в Німеччині
• 2007 — срібний призер фотоконкурсу Міністерства вугільної промисловості України
• 2007 — дипломант міжнародного фотоконкурсу в Австрії — Лієнц
• медаль ім. П. М. Горлова III ступеня
• 2010 — «Золота саламандра» за перемогу в національному фотоконкурсі «Природа-2010»^[9]
• 2010 — звання AFIAP
• 2011 — почесна грамота Міністерства культури та туризму України та Центрального комітету профспілок працівників культури України^[29]
• 2012 — PSA***EID,*CPID
• 2012 — звання EFIAP
• переможець та призер 36 міжнародних фотоконкурсів^[8]
• 7 почесних стрічок Міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP