Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Лапшин Володимир Германович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Лапшин Володимир Германович
Remove ads

Володимир Германович Лапшин (28 вересня 1954(19540928), Котельнич 29 липня 2015, Костянтинівка) — фотохудожник, член Національного союзу фотохудожників України, EFIAP (видатний художник міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP)[6], член Фотографічного товариства Америки (PSA***EID)[7].

Коротка інформація Лапшин Володимир Германович, рос. Владимир Германович Лапшин ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився 28 вересня 1954 року в місті Котельнич Кіровскої області.

Сім'я переїхала до Горлівки, де в 1968 році мати подарувала фотоапарат «Смена»[8], з чого й розпочалось захоплення фотографією. Перша фотографія, яка була надрукована в газеті зроблена у восьмому класі. З народження у Володимира не було правої руки, тому зйомку довелося робити лише однією лівою рукою[9].

У 1976 році закінчив Ярославський педагогічний інститут за спеціальністю учитель математики на англійській мові, після чого з 1976 по 1981 рік працював викладачем математики в торговому технікумі містаГорлівки[10].

У Горлівці з 1981 по 1992 рік Володимир Германович керував дитячою фотостудією «Об'єктив» Горлівського палацу піонерів. Роботи вихованців були найкращими на багатьох виставках та конкурсах, у 1988 році фотостудія стала лауреатом II Всесоюзного фестивалю народної творчості. За роботу з дітьми у фотостудії в1991 році Володимирові Лапшину присвоїли звання «Відмінник народної освіти України»[8]. Брав участь в Горлівському фотоклубі «Горизонт». У 1991 році закінчив факультет фотожурналістики при фотоцентрі Союзу журналістів СРСР[10]. У 2004 році вступив до Національної спілки фотохудожників України[8].

У 2010 році заснував горлівський фотоклуб «Срібний дощ»[8][11][12].

З 2010 року — член Американського Фотографічного товариства PSA***EID,*CPID.

19 липня 2010 року отримав звання AFIAP (художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва)[6][13][14]. 4 червня 2012 року отримав звання EFIAP (видатний художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва), став першим та єдиним володарем цього звання серед фотографів Донбасу[6]. Роботи Лапшина знаходяться в п'яти музеях України[10].

За 33 роки викладацької діяльності виховав понад тисячу учнів.

Володимир Лапшин першим у світі придумав, детально розробив і застосував у своїй роботі два нові сюжетні напрями — весільна зйомка на териконах і зйомка на териконах музикантів з інструментами.

З початком бойових дій на сході України переїхав до Святогірська, а згодом до Костянтинівки.

Помер 29 липня 2015 року в Костянтинівці[15].

Ще за життя фотохудожника була запланована 30-та ювілейна виставка. 18 серпня 2015 року в Сумській міській галереї відкрилася виставка робіт фотохудожника під назвою «Планета Володимира Лапшина», присвячена пам'яті автора. Знімки, що склали експозицію в Сумах є частиною фотокниги «Планета Донбас».

Remove ads

Виставки

Узагальнити
Перспектива

Провів 29 персональних виставок фотографій у 9 містах України (Горлівка, Краматорськ, Святогірськ, Донецьк, Кривий Ріг, у Криму та ін.), Росії (Москва та ін.) та Франції[16]. Брав участь у більше ніж 100 міжнародних фотовиставок в Малайзії, Гонконзі, Норвегії, Сербії, Іспанії, Німеччині, Австрії, Англії, Шотландії, Франції, Швеції, Аргентині, Греції, Хорватії, Ірані, Люксембурзі, Катарі та США, а також був їх призером[10].

Список виставок

  • 2006 — «Україна соборна» (10-та персональна виставка, Горлівський художній музей)[17]
  • 2008 — Звітна фотовиставка Донецької обласної організації Національної спілки фотохудожників України[18]
  • 2008 — «40 років у золотому перетині Донбасу» (40 лет в золотом сечении Донбасса, спільно з художником Валерієм Цикозою, Горлівський художній музей)[19][20]
  • 2009 — «Україно моя, Україно!» (Київ)[21]
  • 2009 — «Підземне сонце Донбасу» (персональна виставка, Кривий Ріг)[22][23]
  • 2009 — фотовиставка в Рівезальте (Франція)[24]
  • 2010 — «Мелодії териконів» (24 персональна виставка, Горлівка)[25][26]
  • 2010 — VIZAoff (Франція)[27]
  • 2010 — «Чарівна Україна» (Тегеран)[28]
  • 2011 — «Сіль землі Донецької» (25 персональна виставка, Рівне, приватна фотогалерея Олександра Купчинського)[29][30][31]
Remove ads

Нагороди

  • 1988 — лауреат II Всесоюзного фестивалю народної творчості СРСР
  • 1991 — відмінник народної освіти УРСР
  • 2004 — переможець та призер ІХ Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»[9]
  • 2005 — дипломант Х Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»
  • 2006 — срібний медаліст 7 міжнародного конкурсу цифрової фотографії в Німеччині
  • 2007 — срібний призер фотоконкурсу Міністерства вугільної промисловості України
  • 2007 — дипломант міжнародного фотоконкурсу в Австрії — Лієнц
  • медаль ім. П. М. Горлова III ступеня
  • 2010 — «Золота саламандра» за перемогу в національному фотоконкурсі «Природа-2010»[9]
  • 2010 — звання AFIAP
  • 2011 — почесна грамота Міністерства культури та туризму України та Центрального комітету профспілок працівників культури України[29]
  • 2012 — PSA***EID,*CPID
  • 2012 — звання EFIAP
  • переможець та призер 36 міжнародних фотоконкурсів[8]
  • 7 почесних стрічок Міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP

Примітки

Бібліографія

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads