Латишев Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Латишев.

Василь Васильович Латишев (10 серпня 1855, село Дієво, Бежецького повіту, Тверська губернія — 2 травня 1921, Санкт-Петербург) — російський філолог-класик, епіграфіст, історик.

Латишев Василь Васильович
Народився	29 липня (10 серпня) 1855[1]  Q4161387?, Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер	2 травня 1921(1921-05-02)[2][1] (65 років)  Петроград, Російська СФРР[2]
Країна	Російська імперія  Російська СФРР
Діяльність	археолог, класичний філолог, викладач університету, epigrapher, історик, візантолог, агіограф, перекладач, педагог
Alma mater	Петербурзький історико-філологічний інститутd (1876)
Галузь	класична філологія[3], епіграфіка[3], історія[3], візантологія[3], агіографія[3] і перекладацтво[d][3]
Заклад	Vilnius Gymnasiumsd Петербурзький історико-філологічний інститутd Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] Бестужевські курси Philological reviewingd
Вчителі	Ḟ. Ḟ. Sokolovd
Членство	Прусська академія наук Німецький археологічний інститут Російська академія наук Грецьке філологічне товариство Константинополяd
Діти	Pyotr Latyshevd
Роботи у Вікіджерелах  Латишев Василь Васильович у Вікісховищі

Життєпис

Випускник Петербурзького історико-філологічного інституту (1876). Після закінчення, в 1876—1880 працював викладачем давніх мов у гімназії у Вільно.

У 1880 році був відряджений на два роки до Греції для занять епіграфікою. У 1882—1883 роках здійснює подорожі Україною, Молдавією та півднем Росії: «весною 1883 здійснив велику подорож по півдню Росії, причому відвідав міста Харків, Таганрог, Керч, Тамань, Феодосію, Севастополь, Одесу, Херсон і Кишинів, а потім, в серпні, Москву, скрізь шукаючи і списуючи давні епіграфічні пам'ятники, що збереглися».^[4]

З 1883 року повертається до викладацької діяльності: викладачем грецької мови в Петербурзький історико-філологічний інститут, c 1884 — приват-доцентом з того ж фаху в Петербурзький університет і паралельно в 1883—1886 рр.. читає лекції з давньої історії на Вищих жіночих (Бестужевських) курсах.

У листопаді 1887 році обіймає посаду завідувача гімназією при Петербурзькому історико-філологічному інституті.

З 1893 р. — член Петербурзької Академії наук. Був членом ради Міністра народної освіти, товаришем голови та редактором видань Імператорської археологічної комісії і директором Історико-філологічного інституту (1903—1918).

Свої наукові інтереси Латишев зосередив на історії давньогрецьких поселень Північного Причорномор'я та тлумаченні повідомлень давньогрецьких і давньоримських авторів про Скіфію і Кавказі та давніх епіграфічних пам'яток. В останні роки він займався працями в області візантійської агіографії.

Деякий час перебував постійним співробітником в журналі «Філологічний огляд», який видавався в місті Москві.

З жовтня 1918 року і до самої смерті тимчасово виконував обов'язки голови Російського Палестинського Товариства.