Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Лахор
місто на сході Пакистану З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Лахор (урду لاہور) — друге за величиною місто Пакистану, столиця провінції Пенджаб. На січень 2005 року безпосередньо в ньому проживали 5,5 мільйона жителів, а в його агломерації 6,3 мільйона. Лахор розташований на річці Раві, за кілька кілометрів від кордону з Індією. Місто є промисловим, культурним і транспортним центром північно-східного Пакистану. У Лахорі зосереджена кіноіндустрія країни.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Місто виникло на початку н. е. З XI століття Лахор — духовний центр ісламу на індійському субконтиненті. В 1099—1114 і в 1153—1186 рр. — столиця держави Газневідів. При делійських султанах і Великих Моголах центр Пенджабського намісництва; часто служив тимчасовою резиденцією Великих Моголів, в 1799—1849 рр. — столиця Сикхської держави. В період англійського панування (1849—1947 рр.) — центр Лахорської області й однойменного округу Британської Індії. Після утворення Пакистану Лахор в 1947—1955 рр. — адміністративний центр провінції Пенджаб, в 1955—1970 рр. — області Лахор і провінції Західний Пакистан, з липня 1970 р. — адміністративний центр провінції Пенджаб.
Лахор багатий пам'ятниками архітектури 16–17 ст.; розташований на північному заході міста форт обнесений могутніми стінами й баштами (1570-ті рр.) і включає палацові комплекси з витонченими аркадами і павільйонами (палац Джахангіра, 1617 р., архітектор Абдул Карим), Перлову мечеть (1645 р.) і інші. У стінах (з баштами) «Старого міста», що прилягає з півдня до форту, збереглися: мечеті — Везир Хана (1634 р.), Золота (1753 р.); фахверкові житлові будинки з карнизами й балконами на дерев'яних кронштейнах з різьбленням. У районі Анаркалі (що розташований на південь від «Старого міста») — будівлі 19 ст., еклектичні по стилю, з національними мотивами: музей, університет, Верховний суд тощо. Після 1947 р. побудовані Національний коледж мистецтв, 10-поверхова будівля контор (1962—1965 рр.) та інше. Центральний музей (образотворче і прикладне мистецтво), Музей зброї у форті Лахор. За 8 км на схід від Лахора — сади Шалімара (1637 р., архітектор Алі Мардан Хан). У декількох кілометрах на північний захід від форту — мавзолей Джахангіра (1626 р.).
У другій половині XX століття місто опинилося поруч з лінією конфлікту між Індією і Пакистаном. На переговорах про укладення миру обидві сторони домовилися створити автобусне сполучення між Лахором і сусіднім індійським містом Амритсаром.
Remove ads
Населення
За даними перепису 1998 року населення міста становило 6318745 осіб. Сучасний показник ймовірно наближається до 10 млн, що робить Лахор другим найбільшим містом країни після Карачі і тридцять восьмим містом у світі. 94% населення становлять мусульмани, 5,8% — християни; частка послідовників інших релігій дуже мала. Частина християн проживає на території християнського кварталу Йоганнабаду[3]. Найбільш поширена мова — пенджабі, втім, вона не має в Лахорі офіційного статусу. Частина населення говорить також на урду, англійська поширена у сфері бізнесу та освіти.
Remove ads
Клімат
Узагальнити
Перспектива
Лахор має напіваридний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Найспекотніший місяць — червень, коли середні максимуми зазвичай перевищують 40 °C. Сезон дощів починається в кінці червня, найбільша кількість опадів спостерігається в липні. Найхолодніший місяць — січень.
Remove ads
Економіка
У Лахорі, його передмістях і містах-супутниках (що виникли після 1947 р.) — текстильна, харчова, гумотехнічна, шкіряно-взуттєва промисловість; невелика металургія, ряд металообробних і машинобудівних підприємств (залізничні майстерні, виробництво сільськогосподарських машин, транспортного устаткування, насосів, електротехнічних виробів). Велика ТЕС. Лахор газопроводом пов'язаний з родовищем Сунь.
Лахор — старовинний центр ремесла (золоті і срібні вироби, вишивка й орнамент). Значний культурний центр, університет і коледжі.
Remove ads
Транспорт
Наприкінці жовтня 2020 року в місті має запрацювати перша у всьому Пакистані лінія метрополітену, спорудження якої почалося у 2015 році. Повністю автоматизована, переважно естакадна лінія довжиною 27,1 км матиме 26 станцій, з яких лише дві розташовані під землею.
Уродженці
- Абдул Рахім Хан-е-ханан (1556—1626), військовик, поет, вчений, музика часів падішаха Акбара Великого.
- Чета́н Ана́нд (1915—1997) — індійський кінорежисер, продюсер і сценарист.
- Мадхав Сатвалекар (1915—2006), індійський художник сучасного мистецтва.
- Мустансар Хуссейн Тарар (* 1939) — пакистанський письменник-прозаїк, мандрівник.
- Тарік Алі (нар. 21.10.1943), британсько-пакистанський історик, письменник, журналіст, режисер, член редколегії «New Left Review» (Велика Британія), троцькіст, антиглобаліст, критик політики США та Ізраїлю.
- Асад Аманат Алі Хан (1955—2007) — пакистанський співак.
Remove ads
Галерея
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads