Ла-Шо-де-Фон

Ла-Шо-де-Фон (фр. La Chaux-de-Fonds) — місто в Швейцарії в кантоні Невшатель^[1], яке поряд з Білем є найбільшим виробником швейцарських годинників. Разом із сусіднім Ле-Локлем його зараховують до числа пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як видатний приклад «міста-фабрики» епохи промислової революції, що спеціалізувалося на певній індустрії — у цьому випадку на виробництві годинників.

Ла-Шо-де-Фон
фр. La Chaux-de-Fonds
Герб Прапор
Країна	Швейцарія
Кантон	Невшатель
Межує з: сусідні адмінодиниці Ле-Локль, Ле-Планшет, Ла-Сань, Валь-де-Рю, Боннетаж  ?
Номерний знак	NE
Офіційна мова	французька
Населення
- повне	36 915 (31 грудня 2020)
Етнікон	фр. Chaux-de-Fonnier і фр. Chaux-de-fonnière
Площа
- повна	55.71 км²
Висота
- максимальна	1329 м
- мінімальна	609 м
Губернатор	Théo Huguenin-Elied
Вебсайт	chaux-de-fonds.ch
Код BFS	6421
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Шо-де-Фон

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1302 (англ.)

Географія

Будинки на вулиці Північній (rue du Nord)

Головна вулиця Ла-Шо-де-Фон

Місто Ла-Шо-де-Фон розташоване у західній Швейцарії, на північному заході кантону Невшатель неподалік від кордону з Францією і є центром однойменного округу. Ла-Шо-де-Фон є третім за величиною містом Романдії (після Женеви і Лозанни) і найбільшим містом Верхньої Юри. Місто розташоване на висоті 992 метри над рівнем моря і, таким чином, є одним із найбільш високо розташованих міст Європи.

Місто розташоване на відстані^[2] близько 55 км на захід від Берна, 15 км на північний захід від Невшателя. Ла-Шо-де-Фон має площу^[3] 55,7 км², з яких на 16,6 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 54,7 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 27,9 % зайнято лісами, 0,7 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Історія

Ла-Шо-де-Фон вперше письмово згадується у 1350 році як La Chaz de Fonz. Ще в XVI столітті воно виглядає незначним поселенням з дюжиною дерев'яних хатин. Інтенсивний розвиток міста Ла-Шо-де-Фон почався після закінчення Тридцятилітньої війни у 2-й половині XVII століття. Виробництво годинників зароджується тут на початку XVIII століття і до кінця того ж століття Ла-Шо-де-Фон перетворюється на індустріальний центр. У 1794 році 3/4 міста були знищені пожежею, після чого воно було переплановане згідно з потребами годинникарів. До 1806 Ла-Шо-де-Фон входить до князівства Невшатель, пов'язаного з 1707 року особистою унією з Пруссією. Потім, у 1806—1815 роках місто перебуває у складі Франції. Після Віденського конгресу — у складі Швейцарської конфедерації, при цьому Пруссія зберігала номінальні права сюзерена до середини XIX століття.

Демографія

Рік	Населення
1850	12 638
1880	23 818
1910	37 751
1930	35 252
1950	33 300
1970	42 347
1990	36 894
2000	37 016
Джерело

Сучасні будинки на вулиці Avenue Léopold Robert у Ла-Шо-де-Фон

2019 року в місті мешкало 37 494 особи^[3] (+0 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 30,3 %. Густота населення становила 673 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 20,8 % — особи молодші 20 років, 60,3 % — особи у віці 20—64 років, 18,9 % — особи у віці 65 років та старші. Було 17928 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 26 383 працюючих 237 було зайнятих в первинному секторі, 10 905 — в обробній промисловості, 15 241 — в галузі послуг. Серед жителів Ла-Шо-де-Фону (станом на грудень 2011 року) 85,5 % (31 653 особи) складають франко-швейцарці, 3,6 % (1 335 осіб) — італо-швейцарці, 3,2 % (1 173 особи) — португальці, 2,4 % — германо-швейцарці. Ретороманською мовою спілкуються 32 жителів міста.

2008 року 29,1 % наявного населення міста складали іноземні громадяни.

Релігія

Неоготичний собор Сакре-Кер

Згідно з переписом населення, проведеним у 2000 році, за релігійною приналежністю населення Ла-Шо-де-Фон поділялось таким чином:

• 11 320 жителів (30,6 % загальної кількості населення) — римо-католики;
• 10 258 осіб (27,7 % населення) — вірні швейцарської реформатської церкви;
• 205 осіб (або 0,55 % населення) — прихожани православної церкви;
• 300 (0,81 % населення) — вірні християнської католицької церкви Швейцарії;
• 2365 осіб (близько 6,39 % населення) — представники інших християнських церков.

Серед послідовників нехристиянських конфесій можна виділити:

• 129 жителів міста (0,35 % населення) — послідовники юдаїзму;
• 1369 осіб (близько 3,70 % населення) — мусульмани;
• 90 осіб — буддисти;
• 83 особи — індуїсти.

10059 жителів Ла-Шо-де-Фон (або близько 27,17 % населення) не зараховували себе до вірних жодної церкви, визнавали себе агностиками чи атеїстами.

Економіка

Ла-Шо-де-Фон

Станом на 2010 рік рівень безробіття у Ла-Шо-де-Фон становив 8,2 %. Структура економіки міста була такою:

• 95 підприємств первинного сектору, на яких працювали 260 осіб;
• 550 підприємств обробної промисловості із 10 594 зайнятими;
• 1290 підприємств сфери послуг, на яких працювало 11 813 осіб.

17 870 жителів міста були зайняті іншими видами діяльності. 46,1 % усієї робочої сили Ла-Шо-де-Фон становлять жінки.

У 2008 році в місті нараховувалось 19 692 робочих місця в еквіваленті повної зайнятості, у тому числі:

• у первинному секторі економіки налічувалось 208 робочих місць, у тому числі 198 — у сільському господарстві, 10 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів;
• у вторинному секторі економіки налічувалось 10 153 робочих місць, у тому числі 9 063 (89,3 %) — у виробництві;
• у третинному секторі економіки (сфері послуг) налічувалось 9 331 робочих місць, у тому числі 2 287 (24,5 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів; 680 (7,3 %) — у логістиці; 571 (6,1 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 150 (1,6 %) — в інформаційній індустрії; 372 (4,0 %) — у страхуванні і фінансових послугах; 573 (6,1 %) — інженери та науковці; 816 (8,7 %) — працівники освіти; 2078 (22,3 %) — у галузі охорони здоров'я.

Муніципалітет Ла-Шо-де-Фон є нетто-імпортером робочої сили. Щоденно з інших муніципальних утворень на роботу до міста приїжджають 8 916 осіб, в інші муніципалітети вибуває 3 481 робітників з Ла-Шо-де-Фон. 19,3 % працюючих міста складають іноземці. Для прибуття до місця роботи 52,8 % жителів міста використовували особистий автомобіль, 21,4 % — громадський транспорт.

Транспорт

Див. також: трамвай у Ла-Шо-де-Фон

Місто обслуговує залізнична станція Ла-Шо-де-Фон, аеропорт Лез-Еплатюр та тролейбусна мережа Ла-Шо-де-Фон.

Освіта

У Ла-Шо-де-Фон близько 12347 жителів (33,4 % населення) мають обов'язкову середню освіту, а 3943 жителів (10,7 %) здобули вищу освіту (в університет або Fachhochschule). З 3943 осіб, які закінчили вищу школу, 80,2 % складають громадяни Швейцарії (з них майже 2/3 — чоловіки), 19,8 % — іноземці.

У більшості муніципалітетів кантону Невшатель передбачені дворічна необов'язкова освіта у дитячому садку, а потім п'ятирічна обов'язкова початкова освіта. У 2010—2011 навчальному році у місті функціонувало 38 груп у дитячих садках, які відвідувало 728 дітей. Обов'язкову чотирирічну середню освіту жителі міста здобувають у тринадцять великих середніх школах. У 2010—2011 навчальному році в них нараховувалось 113 початкових класів з 2042 учнями. У 2000 році 644 учні навчалися за межами муніципалітету Ла-Шо-де-Фон, а 754 учнів прибували на навчання з інших муніципалітетів.

У Ла-Шо-де-Фон розташовані дві бібліотеки — Бібліотека де-ла-Віль і бібліотека Haute école Arc — Arts appliqué. Загальний книжковий фонд бібліотек станом на 2008 рік налічував 670 267 книг та інших засобів масової інформації.

Культура

Вілла Jeanneret-Perret (Біла вілла) Ле Корбюз'є

У Ла-Шо-де-Фон працює Міжнародний музей d'Horlogerie (Міжнародний музей годинникарства), збудований у 1899 році на кошти, пожертвувані відомою родиною годинникарів Галле (Gallet). Музей є одним із важливих місць, які розкривають історію розвитку годинникарського ремесла. Найбільший вплив на формування архітектурного образу та культуру міста наприкінці XIX століття справила течія Арт-Нуво (Art Nouveau), або модерну. У 1880 році у Ла-Шо-де-Фон заснована щоденна газета L'Impartial.

Клімат

Клімат Ла-Шо-де-Фон (1981-2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	2,7	3,3	6,2	9,9	14,6	18,1	20,7	20,2	16,4	12,8	6,7	3,5	11,3
Середня температура, °C	−1,6	−1,1	1,8	5,2	9,7	12,9	15,3	14,8	11,3	7,9	2,5	−0,4	6,5
Середній мінімум, °C	−6	−5,7	−2,8	0,6	4,7	7,6	9,8	9,4	6,5	3,3	−1,5	−4,2	1,8
Середня кількість сонячних годин на місяць	100	106	134	150	159	180	212	200	158	131	97	82	1710
Норма опадів, мм	107	99	111	99	141	124	126	136	128	123	120	128	1441
Днів з опадами	12,4	11,3	12,3	12,5	15,1	13,1	12,2	12,2	10,6	12,4	12,0	13,4	149,5
Днів зі снігом	9,3	9,2	7,6	3,7	0,7	0,1	0	0	0	0,6	5,1	9	45,3
Вологість повітря, %	82.6	80.8	79.8	77.4	76.6	76.6	74.6	76.7	78.3	78.6	81.4	81.6	78.7
Джерело: MeteoSwiss [4]

Уродженці і жителі

У Ла-Шо-де-Фоні народилися:

• Ле Корбюзьє — архітектор-модерніст, збудував тут свої перші будівлі — зокрема, будинок для своїх батьків — Білу віллу (1912 року, з 2005 року — музей), віллу Швоб, кінотеатр
• Луї Шевроле — автоконструктор і автогонщик, творець марки Chevrolet
• П'єр-Жак Дроз — математик і механік, конструктор годинників та ляльок-автоматів
• Блез Сандрар — поет, письменник та есеїст.

У 1848 році в Ла-Шо-де-Фоні заснована годинникова фірма Omega. У 1992 році заснована годинникова фірма Bell & Ross.