Левін Василь Миколайович

Левін Василь Миколайович (рос. Левин Василий Николаевич; 21 лютого 1923(19230221), Самарканд — 9 травня 1998, Одеса) — радянський і український кінорежисер, сценарист, художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (17.06.1991)^[1]. Нагороджений медалями.

Левін Василь Миколайович
Дата народження	21 лютого 1923(1923-02-21)
Місце народження	Самарканд, Туркестанська АРСР, РСФРР, СРСР
Дата смерті	9 травня 1998(1998-05-09) (75 років)
Місце смерті	Одеса, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Професія	кінорежисер, сценарист
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Член у	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0505740
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левін.

Біографічні відомості

Народдвся 21 лютого 1923 році в Самарканді.

Учасник Німецько-радянської війни.

Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1950, майстерня Г. Козінцева). Працював асистентом і другим режисером на студії «Мосфільм».

З 1955 р. — режисер Одеської студії художніх фільмів.

Автор циклів передач «Чарівний ліхтар» і «Магія кіно» на Одеському телебаченні (1994–1995).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 9 травня 1998 році в Одесі.

Фільмографія

Режисер-постановник:

• «Повість про перше кохання» (1957)
• «Сильніший за ураган» (1960)
• «Дочка Стратіона» (1964, у співавт. з М. Вінграновським)
• «Товариш пісня» (1966, новела «Пісня на світанку»)
• «Остання справа комісара Берлаха» (1971, т/ф)
• «Здрастуйте, лікарю!» (1974, т/ф)
• «Капітан Немо» (1975, т/ф)
• «Петля Оріона» (1980)
• «Довгий шлях у лабіринті» (1981)
• «Спокуса Дон-Жуана» (1985, у співавт. з Г. Колтуновим)
• «Шабля без піхов» (1987).

Співсценарист:

• «Сильніший за ураган» (1960, у співавт. з В. Федоровим)
• «Дочка Стратіона» (1964)
• «Операція „Герцог“» (1971, к/м, у співавт. з Є. Рудих)
• «Капітан Немо» (1975, у співавт. з Е. Смирновим)
• «Шабля без піхов» (1987)