Берг Лев Семенович

Лев Семе́нович Берг (нар. 2 (14) березня 1876(18760314), Бендери — 24 липня 1950) — російський радянський географ та біолог.

Берг Лев Семенович
рос. Лев Семёнович Берг
Народився	2 (14) березня 1876  Бендери
Помер	24 грудня 1950(1950-12-24)[1][2][…] (74 роки)  Комарово
Поховання	Літераторські мостки
Країна	СРСР
Діяльність	біолог, мандрівник-дослідник, географ, зоолог, іхтіолог
Alma mater	Московський університет
Галузь	географія, іхтіологія, зоологія
Заклад	Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] Всесоюзне географічне товариство[3] Зоологічний інститут РАН[3] Зоологічний інститут РАН[3][4]
Вчене звання	Професор Петербурзького у-ту, дійсний член Академії Наук СРСР[5]
Науковий ступінь	доктор біологічних наук[4]
Науковий керівник	Докучаєв Василь Васильович
Вчителі	Анучин Дмитро Миколайович
Відомі учні	Ян Ларрі, Анатолій Ісаченко, Петро Павлов
Аспіранти, докторанти	Анатолій Ісаченко Ivan Fedorovich Pravdind Павлов Петро Йосипович
Членство	Російська академія наук[3][4] Російська академія наук[3][4]
Діти	Берг Раїса Львівнаd[6]
Нагороди
написав понад 600 праць
Берг Лев Семенович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Бендерах (Молдова). У 1898 закінчив Московський університет. У 1909 за монографію «Аральське море» здобув ступінь доктора географії. З 1928 — член-кореспондент АН СРСР, з 1934 — заслужений діяч науки РРФСР, з 1946 — академік. Берг брав активну участь у роботі Всесоюзного географічного товариства (з 1940 — президент); створив вчення про географічний ландшафт як предмет вивчення фізичної географії; продовжив і поглибив вчення В. В. Докучаєва про природні зони. Також Берг відомий як історик географічної науки.

Написав багато (понад 650) робіт з біогеографії, лімнології, іхтіології, гідробіології, етнографії, а також з геології, геоморфології і палеогеографії. У галузі загальної біології Берг висунув у 1922 теорію розвитку живої природи (теорія номогенезу), що була піддана різкій критиці як ідеалістична і антидарвіністська. Берг висунув гіпотезу ґрунтового походження лесу, вивчав природу УРСР і Молдавської РСР. У 1912—14 досліджував рельєф колишньої Чернігівської губернії. У статтях і монографіях Берга дається опис ландшафтних зон УРСР.

Сталінська премія, 1951.

Твори

• (рос.)Природа СССР. К.-Х., 1937;
• (рос.)Географические зоны Советского Союза. В 2 т. Изд. 3. М., 1947—52 (1947 — 54^[5]).
• (рос.)Рыбы пресных вод СССР и сопредельнных стран. В 2 т. М.—Л., 1948—49.
• (рос.)Очерки по физической географии. М.—Л., 1949.
• (рос.)«Бессарабия. Страна — люди — хозяйство» 1918 і «Население Бессарабии, этнографический состав и численность» 1923^[5]