Шанковський Лев

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шанковський.

Лев Шанко́вський (Лев Шанківський; псевдонім — «Дзвін», «Олег Мартович»; 9 вересня 1903, с. Дуліби, Стрийський район, Львівська область — 25 квітня 1995^[1], Філадельфія, США) — український економіст, журналіст, військовий історик-дослідник, активний учасник повстанської боротьби під час Другої світової війни, член-основоположник УГВР. Дійсний член НТШ. Батько Ігоря Шанковського.

Лев Шанко́вський
Псевдо	«Дзвін», «Олег Мартович»
Народився	9 вересня 1903(1903-09-09) Дуліби, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	25 квітня 1995(1995-04-25) (91 рік) Філадельфія, Пенсільванія, США  ·хвороба
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	економіст, журналіст, військовий історик-дослідник,
Відомий завдяки	активний учасник повстанської боротьби під час Другої світової війни,
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Посада	член-основоположник УГВР. Дійсний член НТШ
Військове звання	військовик УГА і Армії УНР
Партія	ОУН
Діти	Син Шанковський Ігор
Нагороди	Орден «Залізний хрест» (УНР) Хрест Симона Петлюри

Життєпис

В часі служби в УГА

Народився 9 вересня 1903 в с. Дуліби (нині — Стрийський район, Львівська область, Україна).

Військову освіту здобув в українських і польських старшинських школах. Служив в УГА й Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу (1920).

Воював у складі команди бронепотягу «Запорожець» у серпні—вересні 1920 р., в якому закінчував службу в складі Дієвої армії УНР.^[2]

Педагогічну й і економічну освіту здобув у Львові й Варшаві (доцент Української Економічної Високої Школи в Мюнхені 1946—1949), В 1942—1945 брав участь у підпільній боротьбі. 1943-го був членом Крайового військового штабу ОУН(б), звідкіля записався у Дивізію Зброї СС «Галичина».

Співробітник Референтури Зовнішніх Зв'язків (РЗЗ), голова Ініціятивного Комітету для створення УГВР у березні 1944 р. Член делегації українського підпілля для переговорів з румунами в Кишиневі.

Співзасновник і член УГВР (1944), співробітник її Закордонного Представництва в Німеччині і США. Редактор журналу «Prologue» (1957—1961) у Нью-Йорку і щоденника «Америка» (1968—1976).

Автор статей з найновішої політичної і військової історії України в різних журналах і збірках та «Історії Українського Війська» (видавництво І. Тиктора 1953), «Українська армія в боротьбі за державність» (1958), співробітник «Енциклопедії Українознавства» та «Літопису УПА».

Помер 25 квітня 1995 р. у Філадельфії, похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Нагороди

За участь у визвольній боротьбі нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Залізним Хрестом за участь у Першому зимовому поході, Пропам‘ятним Хрестом УГА і Пропам‘ятним Хрестом УПА.

Праці

• «The Ukrainian Liberation Movemento in Modern Times» (1951, ісп. мовою 1952). (ісп.)
• «УПА та її підпільна література» (1952).
• «National Problem in the USSR» (1953). (англ.)
• Lew Shankowsky. DISINTEGRATION of the IMPERIAL RUSSIAN ARMY in 1917, 1957. (англ.)
• «Похідні групи ОУН» [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (1958).
• «Українська Армія в боротьбі за державність» (1958).
• До історії української авіяції, 1968.
• Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина. — С. 76—84.
• Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. — С. 796—814.
• «Українська Галицька Армія: Воєнно-історична студія» [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]. (1974) та ін.