Легальність

Легальність (від лат. legalis – законний) — політико-правове поняття, що означає дозволеність, відповідність певних політичних явищ чи подій чинним законам, позитивне ставлення жителів країни, великих груп, громадськості до діючих у державі інститутів влади, визнання їх правомірності. З формального погляду легальність визначається як дотримання певних процедурних правил, що стосуються формування та виконання власних рішень з боку держави.

Легальність визначає:

• відповідність чинним законам (дозволеність законом, узаконення);
• визнання певного суб'єкта, суспільних відношення, процедури, дії такими, що існуюють або вчинені на законних підставах;
• оформлений у передбаченому законом порядку статус суб'єктів права.

Див. також

• Легітимація
• Легалізація документу
• Консульська легалізація
• Апостиль

Джерела

• Музика І. В. Легальність, легалізація, легітимація // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2009. — 790 с.