Лексель Андрій Іванович

Лексель Андрій Іванович (швед. Anders Johan Lexell; 24 грудня 1740 - 11 грудня 1784) — шведсько-російський астроном, математик і фізик, академік Петербурзької АН (1771).

Лексель Андрій Іванович
Народився	24 грудня 1740(1740-12-24)[1][2][…]  Турку, Швеція[3][4][1]
Помер	11 грудня 1784(1784-12-11)[1][2] (43 роки)  Санкт-Петербург, Російська імперія[3][4]
Поховання	Смоленський лютеранський цвинтарd[5]
Країна	Швеція  Російська імперія
Місце проживання	Швеція Російська імперія[1]
Діяльність	астроном, математик, фізик, викладач університету
Галузь	астрономія, тригонометрія і математика
Alma mater	Королівська академія Обо (1760)[1]
Науковий керівник	Jakob Gadolind
Вчителі	Леонард Ейлер і Jakob Gadolind[6]
Знання мов	шведська і російська[1]
Заклад	Петербурзька академія наук[1], Університет Уппсала[1][7] і Королівська академія Обо[8]
Членство	Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук і Туринська академія наук[4]
Magnum opus	Q55082287?, D/1770 L1 (Lexell)d і Lexell's theoremd
Батько	Jonas Lexelld
Медіафайли у Вікісховищі

Народився у місті Або (нині Турку, Фінляндія). У 1768 переїхав до Петербурга, де працював під керівництвом Леонарда Ейлера.

У 1778 опублікував дослідження, в якому вперше встановив періодичний характер (період 5,6 роки) орбіти яскравої комети 1770 I, відкритої Шарлем Мессьє. Комета 1770 I увійшла в історію астрономії під назвою комети Лекселя. З’ясував також, що комети під впливом збурень від Юпітера можуть змінювати свої орбіти з еліптичних на параболічні і назад. Встановив, що відкритий в 1781 В.Гершелем новий небесний об'єкт — не комета, як припускав той, а планета (Уран). Досліджуючи неправильності в її русі, прийшов до висновку про існування ще віддаленішої планети.

На його честь названо астероїд 2004 Лексель.