Лепушна (жудець)

Не плутати з Лепушнянським повітом у складі Республіки Молдова.

Жуде́ць Лепу́шна — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на землях Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Кишиневі.

Жудець Лепушна Județul Lăpușna
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Лепушна
Будівля повітової префектури Лепушна у міжвоєнний період, що пізніше використовувалася як Кишинівська міськрада. Будівля повітової префектури Лепушна у міжвоєнний період, що пізніше використовувалася як Кишинівська міськрада.
Герб
Країна	Румунія
Історична область	Бессарабія
Столиця (Reședință de județ)	Кишинів
Створено	1925 (уперше) 1941 (удруге)
Припинив існування	1938 (уперше) 1944 (удруге)
Уряд
- Тип	Префект
Площа
- Повна	4181 км²
Населення (1930)
- Усього	419 621
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Жудець Лепушна на карті Румунського королівства 1930 року Жудець Лепушна на карті Румунського королівства 1930 року

Історія

Після унії Бессарабії та Румунії 1918 року територія повіту опинилася в межах Великої Румунії, а сам повіт офіційно утворили 1925 року.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з жудцями Четатя-Албе, Тягиня і Оргіїв у новостворений цинут Ністру.

1940 року територію повіту окупували радянські війська, включивши до Молдавської РСР. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій румунська влада відновила повіт, зарахувавши його до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.^[1] 1944 року Червона Армія вигнала німецьких і румунських загарбників із молдовської землі і територія повіту знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, а також подальший мирний договір 1947 року, якими підтвердила визнання радянсько-румунського кордону станом на 1 січня 1941 року.^[2][3] 1991 року територія повіту, як і решта Молдавської РСР, увійшла до складу незалежної Молдови.

Адміністративно-територіальний поділ

Карта Лепушнянського повіту, станом на час утворення в 1938 році.

Жудець поділявся на п'ять районів (рум. plăși):^[4]

• Келераш (осідок — Келераш)
• Кишинів (осідок — Кишинів)
• Хинчешти (Хинчешти)
• Ніспорени (Ніспорени)
• Ворнічень (Ворнічень)

Повіт включав два міські населені пункти: Кишинів (повітовий центр зі статусом муніципалітету, друге за величиною місто Великої Румунії після Бухареста) і Келераш-Тирг (зі статусом міської комуни або міста).

Населення

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 419 621 людину, з яких 77,8 % румунів, 11,9 % євреїв, 7,1 % росіян, а також деякі дрібніші меншини.^[5] У релігійному відношенні населення складали 86,1 % православних, 12,1 % юдеїв і деякі дрібніші громади.

Містяни

Міських жителів повіту налічувалося 119 672 душі, з яких 41,2 % румунів, 37,3 % євреїв, 16,6 % росіян, 1,2 % поляків та ін.^[5] У релігійному відношенні міське населення жудця складалося з 58,4 % православних, 37,7 % юдеїв, 1,5 % римокатоликів тощо.

Див. також

• Жудці Румунії