Лешательєрит

Лешательєрит (рос. лешательерит; англ. lechatelierite; нім. Leschatelierit m) — рідкісний мінералоїд, природний аморфний кремнезем (кварцове скло).

Лешательєрит
Фульгурит, що складається з лешательєриту
Загальні відомості
Статус IMA	сумнівний (Q)[d][1]
Абревіатура	Lch[2]
Хімічна формула	SiO2
Клас мінералу	Прості оксиди
Nickel-Strunz 10	4.DA.30
Генезис	від удару блискавки, вулканічний, імпактний
Ідентифікація
Колір	сірий (від білого до чорного), жовтуватий, коричневатий
Сингонія	аморфний стан[3]
Спайність	відсутня
Твердість	5,5
Блиск	скляний
Прозорість	напівпрозорий, непрозорий
Колір риси	білий
Густина	2,04–2,19
Інші характеристики
Плавкість	1680
Радіоактивність	нерадіоактивний
Названо на честь	Анрі Луї Ле Шательє[4]
Лешательєрит у Вікісховищі

Його описав і назвав у 1915 році французький мінералог Антуан Лакруа (A. Lacroix) на честь французького хіміка Анрі Луї Ле Шательє (Henri Louis Le Chatelier).

Загальний опис

Основний компонент (як правило, 90–99,5 %): SiO₂ (кремнезем). Склад та колір залежать від кварцового піску, з якого лешательєрит найчастіше й утворюється. Найчастіше сірий (від білого до чорного), іноді жовтуватий чи коричневатий. Блиск скляний. Густина 2,04–2,19 г/см³. Твердість за шкалою Мооса 5,5. Ізотропний.

Утворюється трьома шляхами:

• внаслідок плавлення і швидкого застигання кварцового піску при ударі блискавки і утворенні фульгуриту — найчастіше;
• при швидкому застиганні розплавлених вулканічних порід (як обсидіан, від якого відрізняється меншим вмістом компонентів, відмінних від SiO₂);
• при застиганні порід, розплавлених метеоритним ударом (у такому випадку є імпактитом).

Див. також

• Список мінералів