Липинський Станіслав Казимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Липинський.

Липи́нський Станіслав Казими́рович (9 листопада 1884, Ратнів, Луцький повіт, Волинська губернія — 9 квітня 1954, Сопот, ПНР) — доктор філософії (в тому часі агрономія зараховувалася до філософських наук)^[1], вчений агроном-селекціонер. Молодший брат В'ячеслава Липинського.

Липинський Станіслав Казимирович
Станіслав Липинський із дружиною Станіслав Липинський із дружиною
Народився	9 листопада 1884(1884-11-09) Ратнів (нині Волинська область)
Помер	9 квітня 1954(1954-04-09) (69 років) Сопот (нині Польща)
Діяльність	агроном
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Брати, сестри	Липинський В'ячеслав Казимирович

Життєпис

Народився в Ратнові коло Луцька в польській шляхетській родині.

Молодший брат українського політолога, історика, державного та громадського діяча В'ячеслава Липинського.

В 1896–1903 роках навчався Житомирській гімназії та 1-й Київській гімназії, в 1903–1905 роках — Київському політехнічному інституті та аграрному відділенні університету в Липську, в 1905–1908 — на філософському факультеті університету в Лейпцигу, 1910 року здобув вчений ступінь доктора філософії.

З 1910 р. разом з батьком упорядковував господарство в с. Затурці, запроваджуючи новаторські методи ведення господарства. Був членом Володимирського повітового земства та Волинського губернського земства і членом правління аграрного товариства в Луцьку і Володимирі. В 1909–1910 рр. він писав статті на сільськогосподарську тематику до «Przegląd Krajowy», який видавав старший брат В’ячеслав.

Під час Першої світової війни С. Липинський працював в агрономічному відділі Союзу земств Південно-Західного фронту.

Після скінчення розрухи Першої світової за дуже короткий час вивів господарство в число п'ятдесяти найрентабельніших на теренах тодішньої Польщі.

З 1922 року займається селекцією сільськогосподарських культур, в основному пшениці та картоплі. У 1929 реєструє власну фірму «Затурці д-ра Ст. Ліпінського», задля законної реалізації елітного насіння.

Виведені ним сорти пшениці «Волинянка рання», «Затурецька біла» та картоплі — «Вольтман затурецький» і «Парнасія», займають призові місця на сільськогосподарських виставках в Луцьку та Познані.

За селекційний доробок 1938 року удостоєний найвищої польської медалі «Золотий хрест заслуги».

Сприяв забудові села, допомагав людям будівельними матеріалами, зерном на посів, з його допомогою в Затурцях відбудовано старовинний костел та поставлено дерев'яну церкву. До Другої світової війни в господарстві вирощували елітних коней та тонкорунних овець.

Був останнім власником родинного маєтку Липинських у Затурцях. Проживав тут із родиною до 18 вересня 1939 року. На другий день після радянської окупації Західної Волині подався на еміграцію до Польщі^[2].

Після війни керував лабораторією досліджень картоплі в Ґданську – Вжещу, вивів сорти озимої пшениці «Вигнанка» та «Стильова».

Створив підручник «Вирощування картоплі», який вийшов друком уже після його смерті.

Родинна справа

Його дочка, Ядвіга, продовжила батьківську дорогу — вчена-селекціонер, доктор наук, син Ян — вчений-агроном, займався картоплярством, син Юліан — випускник Львської політехніки, був інженером-будівельником.

Див. також

• Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського