Липницька Юлія В'ячеславівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Липницька.

Юлія В'ячеславівна Липницька (рос. Юлия Вячеславовна Липницкая; нар. 5 червня 1998; Єкатеринбург, Росія) — російська фігуристка, яка виступає в жіночому одиночному катанні і в командних змаганнях з фігурного катання. Олімпійська чемпіонка 2014 в командних змаганнях^[1], чемпіонка Європи 2014. Чемпіонка світу серед юніорів 2012 року і віце-чемпіонка 2013. Срібний призер фіналу Гран-прі сезону 2013/2014. Срібний призер чемпіонату Росії 2012, 2014 років, чемпіонка Росії серед юніорів 2012 року, переможниця фіналу Гран-прі серед юніорів сезону 2011/2012. Заслужений майстер спорту Росії. Станом на січень 2014 року займає 3-є місце в рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів (ІСУ)^[2]. Юлія — одна з наймолодших олімпійських чемпіонів в історії зимових Олімпійських ігор.

Юлія Липницька рос. Юлия Вячеславовна Липницкая
Загальна інформація
Громадянство	Росія
Місце проживання	Москва, Росія
Народження	5 червня 1998(1998-06-05) (27 років)  Єкатеринбург, Росія
Зріст	158
Спорт
Країна	Росія
Вид спорту	фігурне катання
Дисципліна	жіноче одиночне фігурне катання
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту Росії
Нагороди Олімпійські ігри Золото Сочі 2014 командні змагання Чемпіонати Європи Золото   Будапешт 2014 одиночне катання
Липницька Юлія В'ячеславівна у Вікісховищі

Кар'єра

На ковзанку в СДЮСШОР «Локомотив» Єкатеринбурга в 4 роки Юлію Липницьку привела мама Даніела Леонідівна^[3][4]. Юлія тренувалася у Олени Левковець та Марини Войцеховської. У березні 2009, з причини відсутності можливостей для подальшого зростання в Єкатеринбурзі^[4], переїхала до Москви та приєдналася до групи Етері Тутберідзе в СДЮСШОР № 37, працювати допомагав також Ігор Пашкевич^[5]. Вона має від природи надзвичайну гнучкість і в ранньому дитинстві займалася розтяжкою^[6], що дозволяє їй виконувати одні з найскладніших обертань у світі, з унікальними позиціями із захопленням ноги. Вже до осені 2009 Юлія освоїла всі потрійні стрибки, деяку складність представляв ріттбергер^[3].

У сезоні 2009—2010 Липницька стала п'ятою на першості Росії серед юніорів, а в наступному сезоні була четвертою на «дорослому» чемпіонаті Росії. У сезоні 2011—2012 Юлія досягла віку, з якого ІСУ допускає спортсменів до участі в міжнародних змаганнях серед юніорів. Вона дебютувала на етапі юніорського Гран-прі у Польщі, який виграла. Потім був етап в Італії, де також була завойована золота медаль. У фіналі Гран-прі, що проходив у канадському Квебеку, Юлія була першою і в короткій і в довільній програмах, обійшовши найближчу переслідувачку Поліну Шелепень більш ніж на 17 балів. Наступним серйозним стартом став чемпіонат Росії 2012, де Липницька була третьою в короткій програмі, але, вигравши довільну, змогла завоювати «срібло» турніру. На початку лютого 2012 р. Юлія виграла юніорську Першість Росії, випередивши зайнявшу друге місце Поліну Шелепень більш ніж на 9 балів. У березні 2012 року, на Чемпіонаті світу серед юніорів 2012, Юлія посіла перше місце, випередивши на 15,2 балів Грейсі Голд (переможницю національного чемпіонату США серед юніорів), яка зайняла друге місце. У всіх міжнародних змаганнях сезону 2011—2012, в яких Юлія брала участь, вона займала лише перші місця.

Передолімпійський 2012—2013 сезон Юлія Липницька почала з перемоги на турнірі у Фінляндії — Еспоо, 5 — 7 жовтня 2012. У листопаді, дебютуючи на етапах дорослої серії Гран-прі в Китаї і у Франції, виграла обидва рази коротку програму, а в підсумку посіла призові місця. При цьому в Парижі, у довільній програмі за останнє обертання в заклон вона отримала не лише максимальний 4-й рівень, а й абсолютно всі надбавки +3 за максимальну якість виконання^[7]. У підсумку фігуристка кваліфікувалася у Фінал Гран-прі, однак 30 листопада президент ФФККР Олександр Горшков заявив, що на превеликий жаль, Липницька не виступить в Фіналі Гран-прі, з причини травми — розсічення підборіддя та легкого струсу^[8]. Через травму не брала участі в чемпіонаті Росії 2013 року в Сочі. У другій половині сезону 2012—2013 на юніорському чемпіонаті Росії Юлія стала п'ятою. На чемпіонаті світу серед юніорів в Мілані виграла срібну медаль. Президент ФФКР Олександр Горшков зазначив: «… Безумовно, російський п'єдестал — це великий успіх! Дуже задоволений другим місцем Юлі Липницької. Чемпіонат світу показав, що вона справляється і вже практично подолала всі проблеми, які у неї були в нинішньому сезоні… Наші дівчатка здобули свої медалі в реальній боротьбі»^[9].

Олімпійський сезон 2013—2014 Юлія почала з перемоги на турнірі у Фінляндії, випередивши японку Акіко Судзукі, а в жовтні перемогла на канадському етапі Гран-прі з фігурного катання серед одиночок в Сент-Джонсі^[10]. У грудні Юлія посіла 2-е місце у Фіналі Гран-прі, поступившись лише Мао Асада. Стала другою і на російському чемпіонаті, допустивши невелику помарку в короткій та недокрут в довільній програмі^[11]. На своєму першому чемпіонаті Європи в 2014 перемогла, вперше серед російських одиночок за вісім років, на 7,36 бали обійшовши співвітчизницю Аделіну Сотникову та п'ятикратну чемпіонку Європи Кароліну Костнер. У довільній програмі виконала складні каскади потрійний лутц — потрійний тулуп та подвійний аксель — потрійний тулуп, за фінальні три елементи максимальних рівнів судді виставили 17 вищих надбавок +3, а один з суддів навіть поставив максимальну оцінку 10,00 за компоненти програми^[12]. На цьому чемпіонаті Європи Юлія була наймолодшою ​​учасницею (15 років).

На Олімпіаді-2014 стала олімпійською чемпіонкою в командних змаганнях. Виграла обидві програми, внісши найбільший внесок у перемогу російської команди (20 очок за два перших місця). У короткій програмі турніру абсолютно чисто виконала всі 7 елементів, у тому числі каскад потрійний лутц — потрійний тулуп, отримала всі вищі надбавки +3 за заклон найвищого 4 рівня^[13]. У довільній програмі зробила складні каскади потрійний лутц — потрійний тулуп, подвійний аксель — потрійний тулуп — подвійний тулуп, все обертання 4 рівня, зайнявши перше місце з великою перевагою в 12 балів.^[14] Завдяки цій командній перемозі Юлія Липницька у віці 15 років 249 днів стала однією з наймолодших олімпійських чемпіонок в фігурному катанні в історії зимових Олімпійських ігор після Тари Ліпінскі, що виграла в 1998 Олімпіаду в Нагано (Японія) в жіночому одиночному катанні у віці 15 років 255 днів, і Максі Гербер, що виграла в 1936 Олімпіаду в Гарміш-Партенкірхені (Німеччина) в парному катанні у віці 15 років 4 місяців і 5 днів відповідно.

Особисте життя

У 2022 році чоловіка Липницької, Владислава Тарасенка мобілізували до армії РФ на війну проти України^[15]. У 2023 році стало відомо, що Тарасенко перебуває на передовій в тимчасово окупованій Запорізькій області.

Програми

Сезон	Коротка програма	довільна програма
2013—2014	Не зрікаються, люблячи Марк Мінков	список Шиндлера Джон Вільямс
2012—2013	Гаяне Арам Хачатурян	Лускунчик Петро Ілліч Чайковський
2011—2012	Очи чорні	Un Giorno Per Noi з фільму Ромео та Джульєтта Ніно Рота
2010—2011	Nocturne Secret Garden	Кармен Жорж Бізе
2009—2010	Кунг-фу панда Ханс Циммер та Джон Пауелл	Дон Кіхот Людвіг Мінкус

Спортивні досягнення

Досягнення[16]
Міжнародні
Змагання	2009—2010	2010—2011	2011—2012	2012—2013	2013—2014
Зимові Олімпійські гри. Командні змагання					1
Зимові Олімпійські ігри. Індивідуальні змагання
Чемпіонати світу. Індивідуальні змагання
Чемпіонати світу. Командні змагання
Чемпіонати Європи					1
Фінал Гран-прі				WD	2
GP Bompard				3
GP Cup of China				2
GP Rostelecom					1
GP Skate Canada					1
Finlandia Trophy				1	1
Міжнародні серед юніорів
Чемпіонат світу серед юніорів			1	2
Фінал Гран-прі серед юніорів			1
JGP Італія			1
JGP Польща			1
Національні
Змагання	2009-10	2010-11	2011-12	2012-13	2013-14
Чемпіонат Росії		4	2	WD	2
Першість Росії серед юніорів	5	WD	1	5
GP = Гран-прі; JGP = Гран-прі серед юніорів TBD = Заявлена ​​на участь; WD = Знялася зі змагань

Нагороди та спортивні звання

• Заслужений майстер спорту Росії (10 лютого 2014)^[17]