Лисанський Зіновій Павлович

Зіно́вій Па́влович Лиса́нський^[1] (1889 , Циглерівка, Циглерівська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія  — невідомо ) — український радянський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Лисанський Зіновій Павлович
Народився	1889  Циглерівка, Циглерівська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська СРР  СРСР
Діяльність	державний діяч
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	КПРС
Автограф

Біографія

Народився 1889(1889) року в селянській родині в селі Циглерівка, тепер Соснівка, Берестинський район, Харківська область, Україна. У 1907–1914 роках, після закінчення двокласного Костянтиноградського училища, працював на Циглерівському цукровому заводі помічником механіка.

1914 року був мобілізований до царської армії, служив у 24-му запасному батальйоні в Полтаві. З 1916 року — спеціаліст у Київському повітроплавальному парку.

1917 року, після демобілізації, повернувся до Циглерівки, де працював на цукровому заводі на попередній посаді. З лютого 1923 року працював на Ланнівському цукровому заводі на посадах монтера парових машин, змінного помічника технічного директора, інженера-механіка заводу.

Член ВКП(б) з 1925 року.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Карлівській виборчій окрузі № 188 Полтавської області.

З 1938 року — заступник директора Полтавського цукрового тресту, з 1940 року — директор Артемівського цукрового комбінату.

У 1941 — грудні 1943 року — в евакуації в місті Сарапулі Удмуртської АРСР, директор бурякової бази.

Після повернення з евакуації в 1944–1945 роках працював на попередній посаді.

Родина

Одружений, мав сина та двох дочок. Батько, старша дочка та зять, які під час окупації залишалися в Циглерівці, розстріляні німцями.