Лисенко Сергій Анатолійович (режисер)

Щодо інших людей з таким самим прізвищем, іменем та по-батькові див. Лисенко Сергій Анатолійович.

Лисенко Сергій (нар. 5 грудня 1964, Київ) — український режисер, сценарист та актор.

Лисенко Сергій Анатолійович
Лисенко Сергій
Дата народження	5 грудня 1964(1964-12-05) (60 років)
Місце народження	Київ
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Кар'єра	1986-
Членство	Спілка кінематографістів України
IMDb	ID 11928507

Життєпис

Народився 5 грудня 1964 році в м. Києві^[1].

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого у 1986 році, кінофакультет режисури^[1].

Першою картиною стала дипломна робота «Кінець канікул», знята у 1986 році, яка стала культовою для шанувальників групи «Кіно» та Віктора Цоя, який зіграв у картині головну роль та стала для нього дебютом у кіно.

	— Вашою дипломною роботою є “Кінець канікул” із Віктором Цоєм. Як ви познайомилися із цим культовим музикантом? — З Цоєм я познайомився заочно. Я чув його пісні, які мені дуже подобалися. Я подумав, що було б непогано зробити дипломну роботу у жанрі музичного фільму. Цой у 85-му році був мало кому відомий. Я поїхав до Ленінграда і через своїх знайомих дізнався телефони "Ленінградського рок-клубу" і вийшов на нього. Ми зустрілися у легендарному кафе "Сайгон". Тоді модною темою були відеокліпи. Він побачив нагоду візуалізувати свої пісні. І сценарій йому дуже сподобався.
— Сергій Лисенко під час інтерв'ю виданню "Бук"

^{[2][неавторитетне джерело]}

З 1992 по 1994 роки був головою ради Об'єднання молодих кінематографістів України (ОМКУ)^[1]

Працював режисером, автором та ведучим програм на телеканалі «1+1» та «Інтер»^[1]

Призер міжнародних кінофестивалів^[1].

Член Спілки кінематографістів України^[1].

Окрім «Кінець канікул», відзняв шість інших картин.

Сергій Лисенко кілька років працював з президентом України Віктором Януковичем, був режисером запису звернень президента, зокрема новорічної і різдвяної вітальної промови президента у 2013 році, яке записували в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.^[3]