Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Лисиче (селище)
селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ли́сиче — селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Було адміністративним центром Лисиченської сільської ради.
.svg)
Remove ads
Загальні відомості
Відстань до Амвросіївки становить близько 23 км і проходить автошляхом Т 0507.
Поблизу Лисичого виявили великі запаси крейди. Видобуток крейди ведеться з 1928 року і використовується у виробництві цементу Амвросіївським цементним комбінатом.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Лисиче перебуває на території ОРДЛО.
Географія
На сході від селища бере початок річка Калинова, права притока Кринки.
Символіка
Символіка селища не є офіційною і створена в рамках проєкту "Донеччина в Гербах"[1]
На зеленому щиті зі срібною токною гострозубою главою золота лисиця ліворуч з головою повернутою праворуч, біля якої срібний глечик.
Зелений щит символізує балку Лисичу, в якій розташоване селище і яка дала йому назву. Срібна глава символізує знайдені штольні, майстерні та кургани доби міді-бронзи та сарматські поховання. Деякі джерела зазначають, що курганів лише 2, але їх близько 14, і це без інших знахідок.
Центральний елемент - золота лисиця зі срібними елементами відсилає до назви селища. Лисиця обернута до кордону тулубом, а погляд від нього не відводить, щоб не втрачати пильність. Глечик з молоком, що оберігає лисиця, символізує захист свого від зазіхання чужинців.
Срібний глечик також символізує, що свого часу селище було передовим у галузі м'ясо-молочного тваринництва.[2]
Історія
Забудовуватися селище почалося у 1928 році в балці Лисичій. Від якої власне і отримало свою назву.
Війна на сході України
23 серпня 2014 року вранці військовослужбовцями Національної гвардії України було знищено техніку та живу силу проросійських бойовиків і військовослужбовців 15-ї мотострілецької бригади Збройних сил РФ; було знищено 16 одиниць техніки, з яких 9 — військові вантажівки з живою силою, зброєю, боєприпасами та паливом.[3]
Remove ads
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1434 особи, з яких 686 чоловіків та 748 жінок[4].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1303 особи, з них 17,88 % зазначили рідною мову українську та 81,58 % — російську[2].
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads