Лиственіт

Лиственіт (рос. лиственит, англ. listvenite, нім. Listwänit m, Listvenit m) — метасоматична гірська порода переважно кварцово-карбонатного складу, утворена по серпентинітах або інших ультраосновних метасоматичних гірських породах.

Лиственіт

Лиственіт у Вікісховищі

Історія та етимологія

Лиственіти вперше були описані в 1837 році Густавом Роузом після знахідки на Лиственній Горі на Уралі^[1].

Загальний опис

Присутні мусковіт або серицит (що часто містять хром), польові шпати, хлорит, тальк, гематит, пірит. Структура гранобластова та лепідо-гранобластова, текстура смугаста, масивна, плямиста. Колір зелений, рідше жовтий, сірий. Середній хімічний склад (% мас): SiO₂ — 35; Mg — 10-20; CaO — 15-30; СО₂ — 20-40; FeO+Fe₂O₃ — 10-20. Густина 2,8-3,1.

Поширення

Лиственіт поширений у комплексах, що містять ультраосновні гірські породи у золоторудних родовищах (бокові або рудовмісні породи). Залягає зонально вздовж гідротермальних жил або в суцільній масі потужністю до десятків м у штокверках.

Локації.

Окрім типового місцезнаходження на Уралі, лиственіти були описані в Омані, Туреччині, Греції, Казахстані, Кавказі, Західних Карпатах, Альпах, Альпійських хребтах Марокко, Канаді (Британська Колумбія та Квебек), Тибеті та інших місцях. Родовища лиственіту часто пов'язані з більшими офіолітовими комплексами, але самі зазвичай мають обмежений обсяг поширення.

Використання

Лиственіт може використовуватися як облицювальний камінь. Під час формування лиственітів можуть утворюватися сульфідні руди та родовища золота. Лиственітизація часто пов'язана із золоторудним, поліметалічним, вольфрамовим і ін. зруденінням. Тому вони можуть бути пошуковою ознакою на ці корисні копалини.^[2]

Див. також

• Лиственітизація