Логвиненко Олексій Потапович

|Мова перекладів= |Мова оригіналів= |Фото=

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Логвиненко .

Логвиненко Олексій Потапович
Народився	31 березня 1946(1946-03-31)  Товмач, Шполянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	18 січня 2016(2016-01-18) (69 років)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художні переклади
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Премії	Ars Translationis (1993), Відомства Федерального канцлера Республіки Австрія (2003), імені Максима Рильського (2006)

Олексі́й Пота́пович Логвине́нко, Олекса Логвиненко (31 березня 1946, с. Товмач, Шполянський район, Черкаська область — 18 січня 2016) — український перекладач з німецької та англійської.

Біографія

Народився 31 березня 1946 р. в с. Товмач Шполянського району Черкаської області. Закінчив факультет іноземних мов Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Переклав з німецької та англійської твори Г. Белля, М. Вальзера, П. Гандке, Г. Гартунга, Г. Гессе, Ф. Дюрренматта, З. Ленца, Ф. Кафки, Е. Канетті, Б. Келлермана, Р. Музіля, К. Рансмайра, К. Бойє [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.], К. Функе [Архівовано 26 листопада 2009 у Wayback Machine.], Ґ. Ґрасса, Л. Франка, М. Фріша, Дж. Д. Селінджера, В. Скотта, Г. Веллса та ін.

Переклади

з англійської

• Рекс Стаут «Дзвінок у двері» (Київ: Молодь, 1983)
• Герберт Веллс
  • Магічна крамниця
  • Острів Епіорніса (Книга пригод //Київ: Веселка, 1989)
• Джером Дейвід Селінджер «Над прірвою у житі» (Київ: Молодь, 1984; Київ: Котигорошко, 1993)
• О. Генрі «Оповідання» (Київ: Молодь, 1983; Харків: Фоліо)

з німецької

• Зігфрід Ленц. «Урок німецької» (Київ: Радянський письменник, 1976)
• Ервін Штріттматтер. «Тінко» (Київ: Веселка, 1979)
• Ґюнтер Браун «Помилка скульптора в Гармонополісі» (Київ: «Молодь», 1983)
• Мартін Вальзер. «Робота душі» (Київ: Дніпро, 1984)
• Бернгард Келлерман. «Тунель» (Київ: «Молодь», 1986)
• Генріх Белль. «Дбайлива облога» (Київ: Дніпро, 1989) — зібрання у двох томах
• Герман Гессе. «Сіддхартха» (Київ, Молодь, 1992)
• Крістоф Рансмайр. «Останній світ» (Київ: Основи, 1994)
• Петер Гандке. «Жінка-шульга» (Київ: Юніверс, 2000)
• Макс Фріш. «Homo Фабер» (Київ: Основи, 2000; 2003)^[1]
• Норберт Еліас. «Процес цивілізації» (Київ: Перун, 2003)
• Еліас Канетті. «Засліплення» (Київ: Юніверс, 2003)^[2]
• Ґюнтер Ґрасс. «Бляшаний барабан» (Київ: Юніверс, 2005)
• Корнелія Функе. «Володар над злодіями» (Київ: Видавництво «Школа», 2005)
• Ніколаус Піпер. «Історія бізнесу. Світова історія економіки від неоліту до глобалізації для школярів та студенті» (Київ: К. І. С., 2005)
• Фрідріх Дюрренматт. «Лабіринт», «Вавилонська вежа» (Київ: Юніверс, 2005)^[3]
• Пауль Маар. «Новеньке про пана Белло» (Вінниця: Теза, 2008)
• Кірстен Бойє. «Скоґландія» (Вінниця: Теза, 2008)
• Юта Трайбер. «Синє озеро сьогодні зелене» (Вінниця: Теза, 2008)
• Корнелія Функе. «Чорнильне серце» (Вінниця: Теза, 2009)
• Роберт Музіль. «Людина без властивостей» (Київ: Видавництво Жупанського, 2010—2011)^[4]
• Герман Брох. «Смерть Верґілія» (Київ: Видавництво Жупанського, 2014)^[5]
• Роберт Вальзер. «Розбійник» (Київ: Видавництво Жупанського, 2016)^[6]

Нагороди

• лауреат літературної премії імені Миколи Лукаша (1993)
• лауреат літературної премії Відомства Федерального канцлера Республіки Австрія (2003)
• лауреат премії імені Максима Рильського за високохудожні переклади творів закордонних авторів (2006)

Джерела

• Письменницький довідник [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Круглий стіл «Чи матимемо добрі переклади», 19 травня,18.00, книгарня «Є» (вул. Лисенка, 3, м. Київ)
• Олекса Логвиненко. Перекладацький воркшоп в рамках фестивалю TRANSLIT. 19 Форум видавців, Львів, Актова зала філологічного факультету університету ім. Івана Франка, 16.09.2012