Логвинюк Олександр Семенович

Олександр Семенович Логвиню́к (19 листопада 1936, Миколаїв — 2 березня 2004, Кіровоград) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1984 року.

Логвинюк Олександр Семенович
Народження	19 листопада 1936(1936-11-19)  Миколаїв, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 березня 2004(2004-03-02) (67 років)
	Кіровоград, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, історичний живопис, пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1965) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1971)
Вчитель	Петров Іван Семенович, Шипов Анатолій Миколайович і Мойсеєнко Овсій Овсійовичd
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Логвинюк.

Біографія

Народився 19 листопада 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна). 1965 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Івана Петрова, Анатолія Шипова; 1971 року — Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, був учнем Овсія Мойсеєнка. Дипломна робота — картина «Володимир Ленін у студентів ВХУТЕМАСу» (оцінка «відмінно»)^[1].

Після закінчення інституту був направлений до Кіровограда, де працював у місцевих художньо-виробничих майстернях. З 1984 року — на творчій роботі. Мешкав у Кіровограді в будинку на вулиці Островського, № 2, квартира № 67^[2]. Помер у Кіровограді 2 березня 2004 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, автор жанрових та історичних картин у стилі соцреалізму, пейзажів, портретів, натюрмортів. Значна кількість творів на теми німецько-радянської війни, героїчного минулого українського народу, історії Кіровоградщини. Серед робіт:

• «Зелений гомін» (1968);
• «Хліб партизанам» (1975);
• «По­шук» (1977);
• «Учитель» (1978);
• «Клятва героїв Красногірки» (1978);
• «Хлібороби Кіровоградщини» (1982);
• «Спогади про батька» (1984);
• «Комсомольське підпілля Красногірки» (1984);
• «Травень 1945-го року» (1985);
• «Початок жовтня» (1985);
• «Круті береги» (1986);
• «Переможець» (1988);
• «Старший мічман В. Тарабака» (1988);
• «На балконі» (1990);
• «Берег Південного Бугу» (1991);
• «Родина Тобілевичів» (1992, ескіз);
• «Серпень» (1992);
• «Тарас Шевченко» (1993);
• «Жіночий портрет» (1993);
• «Майдан Богдана Хмельницького» (2000);
• «На леваді» (2001);
• «Вечір в селі Тернове» (2001);
• «Кафедральний собор» (2002);
• «Ковалівська церква» (2003).

Брав участь в обласних, всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставках з 1974 року. Персональні виставки відбулися у Кіровограді у 2004, 2006 (посмертна) роках.

Роботи художника зберігаються у кропивницьких Художньому музеї (46 робіт передала музею в дарунок дружина художника Алла Євгенівна^[1]), Художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна, у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та приватних колекціях Польщі, Ізраїлю^[2].