Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Логвинюк Олександр Семенович

український живописець З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Логвинюк Олександр Семенович
Remove ads

Олександр Семенович Логвиню́к (19 листопада 1936, Миколаїв 2 березня 2004, Кіровоград) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1984 року.

Remove ads

Біографія

Народився 19 листопада 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна). 1965 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Івана Петрова, Анатолія Шипова; 1971 року Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, був учнем Овсія Мойсеєнка. Дипломна робота — картина «Володимир Ленін у студентів ВХУТЕМАСу» (оцінка «відмінно»)[1].

Після закінчення інституту був направлений до Кіровограда, де працював у місцевих художньо-виробничих майстернях. З 1984 року — на творчій роботі. Мешкав у Кіровограді в будинку на вулиці Островського, № 2, квартира № 67[2]. Помер у Кіровограді 2 березня 2004 року.

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

Працював у галузі станкового живопису, автор жанрових та історичних картин у стилі соцреалізму, пейзажів, портретів, натюрмортів. Значна кількість творів на теми німецько-радянської війни, героїчного минулого українського народу, історії Кіровоградщини. Серед робіт:

  • «Зелений гомін» (1968);
  • «Хліб партизанам» (1975);
  • «По­шук» (1977);
  • «Учитель» (1978);
  • «Клятва героїв Красногірки» (1978);
  • «Хлібороби Кіровоградщини» (1982);
  • «Спогади про батька» (1984);
  • «Комсомольське підпілля Красногірки» (1984);
  • «Травень 1945-го року» (1985);
  • «Початок жовтня» (1985);
  • «Круті береги» (1986);
  • «Переможець» (1988);
  • «Старший мічман В. Тарабака» (1988);
  • «На балконі» (1990);
  • «Берег Південного Бугу» (1991);
  • «Родина Тобілевичів» (1992, ескіз);
  • «Серпень» (1992);
  • «Тарас Шевченко» (1993);
  • «Жіночий портрет» (1993);
  • «Майдан Богдана Хмельницького» (2000);
  • «На леваді» (2001);
  • «Вечір в селі Тернове» (2001);
  • «Кафедральний собор» (2002);
  • «Ковалівська церква» (2003).

Брав участь в обласних, всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставках з 1974 року. Персональні виставки відбулися у Кіровограді у 2004, 2006 (посмертна) роках.

Роботи художника зберігаються у кропивницьких Художньому музеї (46 робіт передала музею в дарунок дружина художника Алла Євгенівна[1]), Художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна, у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та приватних колекціях Польщі, Ізраїлю[2].

Remove ads

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads