Лодовіко Поццосеррато

Лодовіко Поццосеррато (італ. Ludovico Pozzoserrato, англ. Lodewijk Toeput бл. 1550, Антверпен ? — до 1605) — фламандсько-італійський художник, фламандець за походженням. Справжнє ім'я Лодевійк Тейпут або Тупут.

Лодовіко Поццосеррато (Лодевійк Тейпут)
нід. Lodewijk Toeput
Ганс фон Аахен. «Портрет Лодовіко Поццосеррато», Музей історії мистецтв. Відень
При народженні	Лодевійк Тейпут або Тупут
Народження	1550(1550) Антверпен  ?
Смерть	1605(1605)
	Тревізо
Національність	італієць фламандського походження
Країна	Італія (Венеційська республіка)
Жанр	Релігійний живопис, побутовий жанр, Портрет
Навчання	В Антверпені і у Венеції в майстерні Тінторетто
Діяльність	художник, візуальний митець
Напрямок	відродження, маньєризм
Роки творчості	1570—1603
Вплив	Антверпенська школа, Паоло Веронезе
Вплив на	Лукас ван Фалькенборх, Йоос де Момпер, Тобіас Вергахт
Твори	фрески, релігійний живопис, побутовий жанр, портрет
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Rhode Island School of Design Museumd, Королівські музеї витончених мистецтв[1], Museumslandschaft Hessen Kassel і Musea Brugged[2]
Лодовіко Поццосеррато у Вікісховищі

Життєпис

Належить до художників з маловідомою біографією. Не встановлені ні день та рік його народження, ні місце народження. За припущеннями він народився у 1550 або трохи пізніше. Серед міст, де міг народитися — Мехелен та Антверпен. З Антверпеном пов'язують його навчання, бо в середині XVI ст. місто було відомим центром мистецтва та центром новітніх стилістичних напрямків (Північне Відродження, північний маньєризм, раннє бароко). Низка майстрів Нідерландів відвідала свого часу Рим і Венецію. Ймовірно, престижність стажування у Італії розділяв і молодий художник Лодевійк Тейпут.

Про походження його творчості свідчить надзвичайний культ майстерного малюнка, притаманний митцям Нідерландів, прихильникам стилю маньєризм. Лодовіко Поццосеррато — один з найкращих малювальників другої половини XVI ст. Серед вчителів молодого художника міг бути Мартен де Вос, котрий сам відвідав Італію і працював у місті Венеція.

Перебування в Італії

За припущеннями на початку 1570-х років він відбув у Венецію. Серед перших творів у Італії — шість пейзажних фресок у монастирі Пралья (Praglia) з помітними рисами живопису антверпенської школи. Тобто художник непогано володів технікою фрескового живопису, котрий так поціновували у Італії.

Перебування у Венеції пов'язують зі знайомством із іншим фламандським художником на ім'я Паувел Франк (1540—1596). Впливи творів Паувела Франка знайшли в картинах Лодовіко «Чотири пори року».

Наприкінці 1570-х років він відвідав Флоренцію і 1581 року задокументоване його перебування у папському Римі. Вже у лютому 1582 року він перебував у місті Тревізо.

Життя і творчість в Тревізо

Як і свого часу Мартен де Вос, Лодовіко зробив спробу влаштуватися на працю у Венеції, столичному місті, де було вдосталь замов на портрети та картини для храмів і колекціонерів. Декотрий час він міг стажуватись в майстерні якогось венеційського художника, наприклад, Тінторетто. У всякому разі його твори італійського періоду несуть відбиток впливів декоративного живопису Паоло Веронезе і помітно менше Тінторетто. Він клопотав про зарахування до гільдії венеційських художників, але з міркувань позбавитись від талановитого іноземця венеційці не зарахували того до гільдії. Лодовіко вимушено покинув Венецію і оселився у Тревізо неподадік Венеції, де обдарований майстер не мав значного конкурентного тиску. Окрім Тревізо, брав замови з інших міст (Падуя, Конельяно, Монтебеллуно, на терафермі).

1601 року немолодий художник узяв шлюб з синьйориною Лаудамією Апройно. Точної дати смерті майстра не зберегли. Він помер до 1605 року.

Про фламандського майстра, що натуралізувався у Італії, писав Карел ван Мандер, схвально відгукнувшись про його пейзажні картини та фресковий живопис.

Обрані твори

«Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим. Сад і фонтан доби маньєризму

• «Пожежа в Палаці дожів», 1577 р.
• Церква св. Юстини, фреска, Падуя
• Церква Монті ді Пьєта, фреска, Тревізо
• «Чотири пори року», 1584, приватна збірка
• «Сусанна і старці»
• «Гріхопадіння перших людей та Вигнання з раю», фреска,
• Декоративні фрески, катедральний собор у Конельяно
• «Шляхетна пара в саду»
• «Будівництво Вавилонської вежі»
• «Сад насолод з лабіринтом»
• «Притча про багатія та бідного Лазаря»
• «Концерт просто неба»
• «Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим
• Вілла Кьєрікаті Магна, бл 1590 р., шість пейзажних фресок «Місяці», Віченца
• Приміщення братства Скуола деї Баттуті, фрески, 1593 р., Конельяно

• 
  «Концерт на віллі», Міський музей (Тревізо)
• 
  Портрет джентльмена в кабінеті, Міський музей (Тревізо)
• 
  Портрет молодої пари - Громадський музей Санта-Катерина Тревізо
• 
  «Бенкет в заміському саду» кінець 16 ст., приватна збірка
• 
  «Поклоніння пастухів немовляті Христу» або «Різдво», фреска, приміщення Скуола деї Баттуті, Конельяно
• 
  Пейзаж з втечею Святої Родини у Єгипет, до 1596 р., приватна збірка
• 
  «Портрет голови магістрату»

Див. також

• Чінквеченто
• Маньєризм
• Венеційська школа
• Північне Відродження
• Мартен де Вос
• Тобіас Вергахт
• Йоос де Момпер
• Північний маньєризм
• Марчелло Фоголіно
• Сад насолод з лабіринтом
• Італійський сад доби відродження