Лорі Каннінгем

Ло́ренс Пол «Ло́рі» Ка́ннінгем (англ. Laurence Paul "Laurie" Cunningham; 8 березня 1956, Лондон — 15 липня 1989, Мадрид) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Коротка інформація Особисті дані, Народження ...

Виступав, зокрема, за «Реал Мадрид», «Манчестер Юнайтед» та «Марсель», а також національну збірну Англії. Перший чорношкірий гравець, що виступав за молодіжну збірну Англії^[2].

Remove ads

Клубна кар'єра

Узагальнити

Перспектива

Каннінгем народився в районі Арчвей в боро Лондона Іслінгтон. Не підійшовши «Арсеналу», він почав свою професійну кар'єру в «Лейтон Орієнті» у 1974 році^[3], в якому провів три сезони, взявши участь у 75 матчах Другого дивізіону.

У 1977 році він приєднався до «Вест Бромвіч Альбіона», де виступав разом з іншими чорношкірими гравцями — з Сіріллом Ріджісом під керівництвом головного тренера Джонні Джайлза, і в наступному сезоні також з Брендоном Бетсоном під проводом Рона Аткінсона. Це був лише другий клуб в історії вищого англійського дивізіону, в складі якого одночасно на полі виступали три чорношкірих гравця (першим був «Вест Гем Юнайтед», за який у квітні 1972 року в матчі з «Тоттенгем Готспур» зіграли Клайд Бест, Клайв Чарльз і Аді Коукер)^[3].

Влітку 1979 року був куплений у «Вест Бромвіч Альбіону» за 950 тис. фунтів стерлінгів мадридським «Реалом», ставши першим британським гравцем у складі клубу^[3]. Він двічі забив у дебютному матчі і допоміг виграти «Реалу» золотий дубль — чемпіонат і кубок країни^[4]. У наступному сезоні Каннінгем набрав хорошу форму, забиваючи на ранніх стадіях Кубка європейських чемпіонів 1980/81, але пізніше отримав травму, зламавши палець ноги, що вимагало операцію. Відновився лише до фіналу Кубка європейських чемпіонів проти «Ліверпуля», програного «Реалом» з рахунком 1:0, і хоча не встиг набрати колишньої форми, відіграв матч повністю.

В ході передсезонної підготовки до сезону 1981/82 проблеми з травмами продовжилися, отримане ушкодження стегна змусило майже повністю пропустити сезон — тільки три безгольових виходи в матчах чемпіонату. Найбільш значущою його появою було протистояння з «Кайзерслаутерном» у чвертьфіналі Кубка УЄФА. У першому матчі Лорі показав чудову гру і забив гол, а «Реал Мадрид» виграв з рахунком 3-1. Проте в матчі-відповіді він був вилучений за відмашку незадовго до перерви і «Реал Мадрид» був розгромлений «Кайзерслаутерном» з рахунком 5:0, що стало найбільшою поразкою в історії виступів «Реала» в європейських турнірах. У тому ж сезоні він виграв свій другий Кубок Іспанії, де зіграв у фінальному матчі з хіхонським «Спортингом», в якому «Реал Мадрид» був сильнішим з рахунком 2-1.

До сезону 1982/83 «Реал Мадрид» підписав голландця Джона Метгода і німця Улі Штіліке, і оскільки в той час в Іспанії на полі одночасно дозволялося знаходитись лише двом іноземцям, Каннінгем провів більшу частину сезону на лавці запасних, поки в квітні 1983 року не відправився в короткострокову оренду у «Манчестер Юнайтед», де возз'єднався з Роном Аткінсоном. Після цього сезону покинув «Реал Мадрид»^[3], відправившись в оренду в «Спортінг Хіхон», а в подальшому перейшовши на постійній основі в «Марсель». Пробувши у Франції один сезон 1984/85, повернувся в Англію і приєднався до «Лестер Сіті», де відіграв лише половину сезону через травму. По закінченню сезону 1985/86 повернувся в Іспанію, щоб виступати за «Райо Вальєкано» у Сегунді.

У сезоні 1987/88 Каннінгем перейшов в бельгійський клуб «Шарлеруа», але знову травмувався, і з початком нового 1988 року повернувся в Англію, уклавши короткостроковий контракт з «Вімблдоном», якому допоміг завоювати Кубок Англії у фінальному матчі з «Ліверпулем». У сезоні 1988/89 повернувся в «Райо Вальєкано», якому допоміг піднятися в Прімеру, забивши вирішальний гол^[3]. Тим не менше знову в елітному іспанському дивізіоні зіграти не встиг, оскільки в міжсезоння загинув в автомобільній катастрофі 15 липня 1989 року у віці 33 років^[5]. У нього залишилися дружина і син.

У 2004 році «Вест Бромвіч Альбіон» на честь свого 125-річчя проводив опитування, за підсумками якого Лорі Каннінгем був названий в числі 16 найбільших гравців клубу.

Remove ads

Виступи за збірні

Виступаючи за «Вест Бромвіч Альбіон» він привернув до себе увагу, і був запрошений у збірну Англії до 21 року на товариський матч з Шотландією 27 квітня 1977 року, де дебютував і став при цьому першим чорношкірим гравцем у складі молодіжної збірної країни в її історії, а також забив гол. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.

За головну збірну країни Каннінгем вперше виступив в 1979 році в матчі проти збірної Уельсу на домашньому чемпіонаті Великої Британії. Незважаючи на успіхи в «Реалі», тренер збірної Англії Рон Грінвуд залишив його поза заявки на чемпіонат Європи 1980 року.

Після початку сезону 1980/81 з «Реал Мадридом», Каннінгем був знову викликаний в збірну Англії на кваліфікаційні матчі до чемпіонату світу 1982 року. У матчі з збірною Норвегії, який Англія виграла з розгромним рахунком 4:0, він залишився на лавці запасних. У гостьовому матчі проти збірної Румунії, програному з рахунком 2:1, вийшов на заміну. Як виявилося згодом, це була його остання гра за збірну. У загальній складності за збірну Англії він зіграв в шести іграх^[6].

Remove ads

Статистика виступів

Клубна кар'єра^[1]

Клуб	Сезон	Ліга	Гри	Гол
Лейтон Орієнт	1974/1975	Другий дивізіон	17	1
	1975/1976		34	8
	1976/1977		24	6
	Разом		75	15
Вест Бромвіч Альбіон	1976/1977	Перший дивізіон	13	6
	1977/1978		33	6
	1978/1979		40	9
	Разом		86	21
Реал Мадрид	1979/1980	Прімера	29	8
	1980/1981		12	5
	1981/1982		3	0
	1982/1983		0	0
	Разом		44	13
Манчестер Юнайтед	1982/1983	Перший дивізіон	5	1
Спортінг Хіхон	1983/1984	Прімера	30	3
Марсель	1984/1985	Дивізіон 1	30	8
Лестер Сіті	1985/1986	Перший дивізіон	15	0
Райо Вальєкано	1986/1987	Сегунда	37	3
Шарлеруа	1987/1988	Дивізіон 1	1	0
Вімблдон	1987/1988	Перший дивізіон	6	2
Райо Вальєкано	1988/1989	Сегунда	19	1
Всього за кар'єру			348	67