Лотар фон Трота

Адріан Дітріх Лотар фон Трота (нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha; 3 липня 1848, Магдебург — 31 березня 1920, Бонн) — німецький військовий діяч, генерал піхоти (1910), який вважається головним організатором геноциду гереро і нама в Німецькій Південно-Західній Африці.

Лотар фон Трота
нім. Lothar von Trotha
Генерал-лейтенант фон Трота (1905).
Ім'я при народженні	нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha
Народився	3 липня 1848(1848-07-03)[1][2][3]  Магдебург, Провінція Бранденбург, Прусське королівство[1]
Помер	31 березня 1920(1920-03-31)[1][2][3] (71 рік)  Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія[1]
Поховання	Поппельсдорфський цвинтарd
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, політик, колоніальний управлінець, військовий керівник
Галузь	colonial troopsd[4] і Колоніальні війни[4]
Знання мов	німецька
Учасник	французько-прусська війна
Посада	губернатор
Військове звання	генерал від інфантерії
Рід	Трота
Батько	Wolf Thilo von Trothad[5]
Мати	Friederike Henriette Marianne von Boehnd[5]
Діти	Thilo August Wolfgang Lothar von Trothad[5]
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Столітня медаль Китайська медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» Орден Червоного орла 1-го ступеня Пам'ятний хрест за кампанію 1866
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У 1865 році добровільно вступив в Прусську армію і взяв участь в австро-прусській війні і франко-прусській війні.

У 1894 році направлений в Східну Африку на придушення повстання Маджі-Маджі. 17 серпня 1900 року призначений командувачем 1-й Східноазіатської піхотної бригади, що брала участь у придушенні Боксерського повстання в Китаї. 3 травня 1904 року призначений головнокомандувачем в Німецькій Південно-Західній Африці. В 1904-1905 роках також був губернатором колонії.

Під час повстання гереро в жовтні 1904 року розгромив війська повстанців в битві при Ватербергу. Гереро були змушені відступити в пустелю Калахарі, де багато хто з них померли від спраги. Крім того, німецькі патрулі за наказом Троти охороняли можливі шляхи втечі гереро і отруювали ті нечисленні джерела води, які були на тій території, де знаходилися останні. У підсумку лише небагатьом з гереро вдалося втекти в сусідні території, що знаходилися під контролем британців. Восени 1904 сталося ще одне повстання — народу нама, під керівництвом Гендріка Вітбооя і Якоба Моренго; після загибелі Гендріка Вітбооя в битві при Фаргласі фон Трота вважав своє завдання виконаним і повернувся до Німеччини 19 листопада 1905 року.

В 1912 році одружився вдруге. Помер від черевного тифу.

Нагороди

• Пам'ятний хрест за кампанію 1866
• Залізний хрест 2-го класу із застібкою «25»
• Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
• Столітня медаль
• Китайська медаль
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Корони (Пруссія) 1-го класу з мечами (14 грудня 1904)
• Pour le Mérite (19 серпня 1905)
• Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
• Медаль «У пам'ять боїв у Німецькій Південно-Західній Африці»
• Орден Червоного орла 1-го класу з мечами

Вшанування пам'яті

В Намібії та Німеччині є вулиці, названі на честь генерала фон Трота.

Галерея

• 
• 
  Трота в Південно-Західній Африці.
• 
  Трота зі своїм штабом (1904).
• 
  Трота повернувся в Німеччину (Гамбург, 1905).
• 
  Могила Троти в Бонні.

Бібліографія

• Meine Bereisung von Deutsch-Ostafrika; Vortrag des Oberst von Trotha gehalten in der Sitzung der Gesellschaft für Erdkunde am 12. Juni 1897

Посилання

• General Lothar von Trotha