Лохина - Wikiwand

Лохи́на — група багаторічних квітучих кущових рослин із синіми або фіолетовими ягодами роду Vaccinium (Чорниця). Дикоросла лохина поширена в Північній півкулі, росте на вологих ґрунтах. Комерційна лохина походить із Північної Америки. Її високорослі сорти (лохина вискоросла) були завезені в Європу в 1930-х роках^[1].

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Vaccinium corymbosum, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з липня 2017.

Коротка інформація ?Лохина, Біологічна класифікація ...

Тривалий час під назвою «європейська лохина» (European blueberry) за межами Європи була знана чорниця звичайна. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду. У лохини світло-зелена середина, в той час як у чорниці червона або фіолетова. Ягоди лохини ніжніші на смак.

Лохина росте на кущах від 40 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «лохина дика». Високі кущі відомі як «лохина високоросла».

Remove ads

Назви

Рід Vaccinium містить багато схожих рослин, що призводить до плутанини в назвах. Англійською мовою вони широко відомі як blueberry^[2]. Українські назви рослин цього роду включають: афина, борина, брусниця, буяхи, ґоґодзи, журавлина, камениця, квасниця, лохина, пияки, чорниця тощо. Для виду Vaccinium uliginosum, поширеного в дикій природі в Україні, рекомендовано назви буяхи і лохина. Синонімічними є борина лозянка, борівка глухиня, глухиня, лозянка, лохиня та ще 37 народних назв^[3].

Процес найменування ускладнився поширенням північноамериканських видів і виникла потреба дати культурі взагалі та видам зокрема українські назви. Різні дослідники називають їх лохиною, буяхами, чорницею. Назва лохина відповідає більшості принципів видоназивання Йоганна Плянера. Щодо іноземних видів є уточнюючі назви: американська лохина, канадська лохина, високоросла лохина^[3].

Remove ads

Опис

Узагальнити

Перспектива

Ці рослини являють собою листопадні багаторічні чагарники заввишки від 60 см до 4 м. Вони мають просте еліптичне листя, розташоване вздовж стебел. Рослини утворюють суцвіття з дрібних урноподібних квітів, колір яких варіюється від білого до блідо-рожевого. Плоди – ягоди з багатьма дрібними насінинами. При дозріванні мають колір від темного індиго до чорного^[4].

Росте в лісах на вологому ґрунті, на болотах, біля берегів водойм^[5].

Лохина належить до родини Вересові. Як і інші її представники, лохина не росте на лужних ґрунтах і віддає перевагу кислому середовищу (pH 3,8—5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що цю властивість вересові набули виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мичкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із ґрунту, а в лужному середовищі і в добре обробленій (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, що рослина при регулярних підгодівлях просто зобов'язана нормально розвиватися і плодоносити. Однак, практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник стійкішим до кореневої гнилі та хвороб, і при правильній агротехніці (обов'язковому виконанні вимог до освітлення, складу ґрунту та його вологості) він потребує менше уваги.

Remove ads

Види

Узагальнити

Перспектива

Vaccinium angustifolium(інші мови) (англ. lowbush blueberry):^[6]^[7]
Vaccinium boreale(інші мови) (англ. northern blueberry)
Vaccinium caesariense(інші мови) (англ. New Jersey blueberry)
Vaccinium corymbosum (англ. northern highbush blueberry)^[6]
Vaccinium darrowii(інші мови) (англ. evergreen blueberry)
Vaccinium elliottii(інші мови) (англ. Elliott blueberry)
Vaccinium formosum(інші мови) (англ. southern blueberry)
Vaccinium fuscatum(інші мови) (англ. black highbush blueberry; syn. V. atrococcum)
Vaccinium hirsutum(інші мови) (англ. hairy-fruited blueberry)
Vaccinium myrsinites(інші мови) (англ. shiny blueberry)
Vaccinium myrtilloides(інші мови) (англ. sour top, velvet leaf, або Canadian blueberry)
Vaccinium pallidum(інші мови) (англ. dryland blueberry)
Vaccinium simulatum(інші мови) (англ. upland highbush blueberry)
Vaccinium tenellum(інші мови) (англ. southern blueberry)
Vaccinium virgatum(інші мови) (англ. rabbiteye blueberry; syn. V. ashei)^[6]

Деякі інші синьоплідні види роду Vaccinium:

Vaccinium koreanum(інші мови) (англ. Korean blueberry)
Vaccinium myrtillus (англ. bilberry(інші мови) або European blueberry)
Vaccinium uliginosum (англ. bog bilberry/blueberry, northern bilberry або western blueberry)

Вирощування

Узагальнити

Перспектива

Значними регіонами вирощування високорослої лохини є Британська Колумбія, Меріленд, Західний Орегон, Мічиган, Нью-Джерсі, Північна Кароліна та Вашингтон. Вирощування південних високорослих сортів відбувається в Каліфорнії, куди були інтродуковані сорти, що походять з Університету Флориди, Коннектикуту, Нью-Гемпширу, Університету штату Північна Кароліна та Мену. Багато лохини вирощують у Перу, Іспанії та Мексиці^[8]. Високоросла лохина вперше була завезена до Німеччини, Швеції та Нідерландів у 1930-х роках, і відтоді поширена в інші країни Європи^[9].

В Україні дика низькоросла лохина росте у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Лохину, зазвичай, збирали вручну^[10]. Великі платнації цієї ягоди розташовані на Закарпатті^[11]. Сучасні фермери використовують механічні комбайни, які збирають ягоди з високих кущів. Наразі розробляють комбайни для збору дикої, низькорослої лохини. Ягоди достигають у період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку рослина дає кілька ягід, а згодом урожай з кожним роком зростає. Лохина плодоносить до 30 років. Для поліпшення росту і збільшення урожаю, лохину добре підживляти мінеральними добривами, а органічні добрива їй протипоказані^[10].

Україна є експортером лохини. У щорічному звіті Міжнародної асоціації лохини за 2022 рік, де було сформовано рейтинг 10 найбільших країн за площею плантацій лохини, Україна посіла 8-е місце, випередивши таких великих експортерів, як Іспанія та Південна Африка^[12]. Ціна високоякісної лохини може досягати 1500 грн/кг, але зазвичай 165–240 грн/кг^[13].

Remove ads

Використання

Лохина придатна як для споживання сирою, так і приготування з нею смузі, каш, йогуртів^[14]. Її заморожують, сушать, виготовляють сироп, варення, джем, желе, муси, сік, тощо^[15]. З лохини також роблять вино^[16]^[17]. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості^[13].

Корисні властивості

Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % — цукру,^[18] 1,1 % — білків, 1,4 % — органічних кислот, 1,2 % — клітковини і 0,3 % — дубильних речовин і пектинів.

Ягоди мають протизапальну, жарознижувальну, сечогінну та загальнозміцнюючу дію. Ягоди та листя знижують рівень цукру в крові^[15].

Лохина корисна майбутнім мамам, адже сприяє виробленню прогестерону і є джерелом фолієвої кислоти^[19]. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворювань^[20]. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям у вигляді соку або морсу, а з 5 років і самі ягоди^[19].