Луковиця (Чагорська сільська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луковиця.

Лу́ковиця — село в Україні, у Чагорській сільській громаді Чернівецького району (до 2020 р. у Глибоцькому районі) Чернівецької області.

село Луковиця
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Чагорська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060590030029974
Основні дані
Населення	1412
Поштовий індекс	60416
Телефонний код	+380 3734
Географічні дані
Географічні координати	48°12′1″ пн. ш. 26°3′54″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	210 м
Відстань до обласного центру	15 км
Місцева влада
Карта
Луковиця
Луковиця
Мапа
Луковиця у Вікісховищі

Географія

Розташоване на річці Кордуні — притоці Пруту за 21 кілометр від районного центру, за 10 кілометрів від залізничної станції Чернівці-Південна. Колишній сільраді було підпорядковане с. Кут.

Історія

Вперше село згадується в грамоті 1488 року.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії^[1]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	963	66,74 %
росіяни	278	19,27 %
румуни	163	11,30 %
євреї	26	1,80 %
німці	7	0,49 %
чехи, словаки	4	0,28 %
поляки	2	0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року^[1]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	1327	91,96 %
румунська	72	4,99 %
їдиш	26	1,80 %
німецька	7	0,49 %
російська	4	0,28 %
чеська, словацька	4	0,28 %
польська	3	0,21 %

Пам'ятки

Дерев'яна церква св. великомученика Димитрія

У селі зберігається архітектурна пам'ятка ХУІІІ століття — Церква на честь святого великомученика Димитрія (дер.).

Відомі люди

В Луковиці тривалий час учителював відомий український письменник Д. Я. Макогон. Тут пройшли дитячі роки його дочки — української радянської письменниці Ірини Вільде. В 1953 році вийшла збірка її творів «Нова Луковиця».

• Сафрюк Віктор Васильович — Воїн-інтернаціоналіст, снайпер-стрілець. Кавалер ордена Червоної Зірки. Народився 07.02.1965 р., у с. Луковиця Глибоцького району. Закінчив Чернівецьке ПТУ № 4. Служив в Афганістані у військовій частині 51884. Загинув 17.08.1984 р. у районі кишлаку Бульгуні, провінція Парван. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у с. Луковиця.
• Пислар Олександр Олександрович — старший сержант Збройних сил України, розвідник, повний кавалер ордена «За мужність».